Я на тобі звилася, наче кішка.
Отак засну. Не тяжко ж? Тоді – гладь!
Твій голий торс віднині замість ліжка.
Хай стукають сусіди: «Що за бл..?!»
Націлувалась до тремтіння вусів.
Соплю, соплю, аж серце – у хвості!
То граюсь, лоскочу, то притулюся,
То укушу, подряпаю… Не ті
Нявчать коти під вікнами блохасті!
(… Сусід по стінах гатить молотком)
Хіба я винна, що у мене … щастя
З найкращим ще й породистим КОТОМ!

Келя Ликаренко