Оригинал [показать]

Менi однаково, чи буду
Я жить в Украïнi, чи нi.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снiгу на чужинi —
Однаковiсiнько менi.
В неволi вирiс меж чужими,
I, неоплаканий своïми,
В неволi, плачучи, умру,
I все з собою заберу.
Малого слiду не покину
На нашiй славнiй Украïнi,
На нашiй — не своïй землi.
I не пом'яне батько з сином.
Не скаже синовi: Молись.
Молися, сину: за Вкраïну
Його замучили колись.
Менi однаково, чи буде
Той син молитися, чи нi...
Та не однаково менi.
Як Украïну злiï люде
Присплять, лукавi, i в огнi
Ïï, окраденую, збудять...
Ох, не однаково менi.