|
[422x62]
Поклич мене у осінь за собою –
Мені достатньо гіркоти весни,
Коли отруєні пекучою журбою
Такі нудні й пусті без тебе сни.
Поклич мене у осінь, досить літа –
Воно занадто п’яне і жарке,
А те повітря, що в твій дух одіте,
Таке без тебе боляче-гірке.
[440x60]
Поклич мене у осінь, молить небо,
У цю блаженну і святу красу,
Поклич мене, хоча б на мить до себе,
Щоб мою тугоньку втопити у росу.
Поклич мене у осінь, на світанні,
Дозволь зануритись у листопадну гру,
Пограй зі мною, вперше і в останнє,
Бо в зиму цю без тебе я помру.
[422x62]
Василь Ковтун.
08.02.2017р.
|