Півтора роки тому Сергію Козаку під час бойових дій у зоні АТО відірвало ногу.

А 21 грудня 2015-го він знову повернувся на передову. [480x700]

Сергій пішов служити добровольцем у березні 2014 року. Удома на нього чекали двоє дітей та дружина. Щодня телефонував до них і запевняв, що з ним усе гаразд. Зв`язок обірвався 22 червня.

– Ми йшли танковою колоною, коли сепаратисти влаштували нам засідку. Аби не згоріти живцем у БТРі, відкрили всі люки – снаряд пройшов на виліт, – розповідає Сергій Козак. – Під час того бою відчув біль у лівій нозі. Проте зважати на це не було часу: треба було відстрілюватися. Коли ж сепаратисти відступили, побачив, що нога трималася на маленькому клаптику шкіри. Я вколов собі знеболювальне, а ногу поклав у рюкзак. Подзвонив командиру і «відключився».

Сергій Козак прийшов до тями вже у реанімації. І дуже здивувався, коли побачив, що має дві ноги.

– Спитав: «Лікарю, а чия це нога?».

Він розсміявся: «Твоя!», – продовжує військовий. – Ногу мені врятували, проте, як вона приживеться, залежало лише від мене.

Сергій не лікувався у спеціалізованих реабілітаційних центрах. Тренери з лікувальної фізкультури навчили його виконувати спеціальні вправи. Чернівчанин усе робив у домашніх умовах. І коли восени прийшов проходити медкомісію, хірурги були вражені: чоловік не просто повністю відновив свою ногу, а й може продовжувати виконувати бойові завдання на Сході.

http://life-after-ato.com.ua/2016/01/23/%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD-%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B8-%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%83-%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BE%D0%B2/