первісного населення етноґрафічного Україноруського краю чи тюркських народів, консорцій й ханів?
Вічно дивує Шевченко. Неосягненно: як міг він за півстоліття до відкриття Києво-Трипільської цивілізації відчути її глибинніший дух!
Вчитаємося у «Саул»:
В непробудимому Китаї,
В Єгипті темному, у нас
І понад Індом і Єфратом
Свої ягнята і телята
У вольнім полі вольно пас
Чабан було в своєму раї.
У нас... Було...
Академік за дипломом та дійсним членством в елітарній інституції митців, Шевченко виплеснув на папір не лише згусток етноґенної інтуїції, а й зливок фундоментальних сходознань. Індоєвропейських вед.
Ми...
Рівночасні єгиптянам та шумерам (царство небесне обом преславним народам), китайцям (це етнонім початку першого тисячоліття по Христі), індійцям, або мешканцям Бгарату, як іменують свою країну вони самі... А ще вавилонянам та юдеям, про яких у «Саулі» йдеться далі.
далі:
http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2342