Мої діди в УПА не воювали


Мої діди в УПА не воювали,
Мій батько української не знав.
Але я завжди, щоб там не казали,
Козацький прапор високо тримав!

В моїм селі квітує буйно суржик,
А в місті мова Пушкіна живе.
Та я плекаю, мов чарівну ружу,
Вкраїнське слово, чисте й осяйне.

Ніколи не вдягав я вишиванки,
Мене не бачив злотоверхий Львів.
Але щодня, щовечора, щоранку
Живе в моєму серці рідний спів.

Кругом бур'ян й духовнії руїни,
Але, без нарікань і каяття
Люблю я свою неньку-Україну
Усім єством, сильніше за життя!


Ігор Калиниченко - молодий поет з м. Запоріжжя, 27 років. Закінчив історичний факультет ЗНУ. Вірші пише з 1996 р. Основні мотиви творчості - українська природа, рідне село, любов до матері, Вітчизни, коханої. Автор поетичної збірки "Зоряна дорога" (2008)