(Юрій Андрухович, ти не правий!!!

Віддай все, що у тебе є - не зазіхай на УКРАЇНСЬКЕ!!!)

                     Летючі голандці шалених думок

              Неначе повстанці ідуть на вельбот

                      І бризки надії, як тії повії

               У мізках стоять обабіч мрії

                                                                   Дороги-звивини, на них ми надіємось

                                            Снують по них парами аврали і привиди

                                                                   Страждання, то наших вимог іроди

                                                                  Щоб за буйки шмиргать не сміли ми...

               І підіймали Марселі ми у наших оселях

                      Так сильно бажали ми з камбузу трапами

                      В щасливе майбутнє швидесенько втрапити

                      Здавалось, довіку ми волю не втратимо...

                                                         Тихесенько сидня-сидіти не варто нам

                                                                 Треба рукави скоріш загортати, потом облитися

                                                                 Слізьми умитися і посміхатися...

                                                                  ... заюшитись, доведеться навчитися нам не боятися...

                      І розпинатимуть, душі в пекельні пательні пхатимуть

                   Хрящ на хрящ, "око за око" - ми не поодинокі!

                       Коди і гени разом сколихнуться!

                      Народи Вкраїни за руки візьмуться...