П'ятниця, 15 квітня 2011, 08:28

З кожною новою піснею, проспіваною Ольгою Богомолець, в мені тверднула впевненість, що просто неможливо інформативно безпристрасно писати про концерти, на яких пробуджується забита міським цинізмом і припала пилом душа. Тому навіть не вибачаюсь перед тими, кому моє захоплення почутим та побаченим здасться занадто емоційним.

Ольга Богомолець — лікар в п’ятому поколінні, бард за складом душі та громадський діяч за покликом серця — в рамках благодійного туру «Пробудження душі» дала концерт з романсів на вірші Ліни Костенко в Малій залі Харківського оперного театру. Скупенька реклама нічого величного не віщувала: ніби то заповідався рядовий концерт для підтримки малозабезпечених, Згодом стало зрозуміло, що має відбуватись й заради чого деякі із присутніх слухали стоячи, бо вільних місць у залі не лишилось. Ольга Богомолець, лікар за фахом, оздоровлювала також і душі. Бо вона, слідуючи рекомендаціям Леоніда Утьосова для Андрія Миронова, співала серцем. А що виходить із серця, те в серця й доходить. Присутні відчули непідробну щирість співачки Я також і сміялась, і плакала абсолютно відверто. І з кожною проспіваною піснею концерт Ольги Богомолець зближувався по енергетиці з лютневою презентацією книги Ліни Костенко «Записки українського самашедшего». Презентацією, яка була ще так свіжа у пам’яті багатьох присутніх. Ольгу можна назвати духовною дочкою письменниці-дисидентки, яка має в собі незламну волю, жіночність і вміння захоплювати маси.

Вона співала для Ліни Костенко, онкохворих дітей і всіх харків’ян. Як зазначив прес-секретар пані Ольги, з яким ми сиділи на перилах балкончику зали й часом занадто голосно розмовляли, цей тур влаштовано на честь дня народження Ліни Костенко та для підтримки поетеси як відповідь на інтриги, якими було обплетено й задушено її власну урочисту ходу Україною з презентацією книги. А вже сама Ольга розповідала і про суди, і про сутички зі стражами правопорядку, коли їй, особистому лікареві екс-президента України, заламували руки співробітники внутрішніх органів правопорядку, а її маленька донька питалась: «Мамо, а де наші?». За словами співачки, саме в ту мить народилось в ній усвідомлення себе як громадського діяча.

Також прес-секретар урочисто й з гордістю оголосив мені, що всі кошти, зібрані на концертах, Богомолець незмінно віддає лікарням, інтернатам, будинкам пристарілих. Благодійні концерти вона влаштовує і в будинках сиріт, і в жіночих колоніях, та зі сміхом відмахується від настирливих спроб медійників виміряти її благодійність у грошовому еквіваленті. Бо як можна виміряти грошима радісні посмішки так званих “незахищених верств населення”, або врятовані на її операційному столі Київської клініки для онкохворих дитячі життя?

Сам концерт тривав дві години і складався з романсів, створених Ольгою Богомолець на вірші Ліни Костенко. Животворящий дух її поезій у сполученні зі “співом серця” Ольги Богомолець та професійним звучанням академічного молодіжного симфонічного оркестру “Слобожанський” сприймався безпрограшно, а відверте спілкування співачки з глядачами створили в залі атмосферу домашнього квартирника, де всі нібито знайомі й рідні.

Наприкінці зустріч уже більше нагадувала спектакль, ніж звичайний концерт. Ольга танцювала вальс із диригентом оркестру, на сцену виходив Арсен Аваков для привітання “першої скрипки”, фінальну пісню пані Ольга співала разом із дітьми з зали, які принесли їй квіти! Словом, вечір відбувся й удався на відмінно.

Автор: Дар’я Воропаєва