Hole to Feed

Мені непросто відкрито сказати що я від4уваю і настільки ототожнюю с_в_о_є із цим текстом. Про с_в_о_є до Депеш Мод говорити взагалі непросто. І говорити про прихильність до них тим більше. "Свідомі люди не мають фетишів.." - це як натяк на дану причину..) Мені не охоче, аби хтось інтерпретуав відчуття до них саме таким чином. Зі свого боку не можу дати цьому дефініцію, але опишу так: _Щастя мати таку собі атмосферну колиску, вмощуючись у якій душа наповнюється, стає цілісною, ніби у неї хтось вкладає пазли, яких їй не вистачало. Це і відчуття себе, і діалог із собою через посередника, яким є музичний твір,і знаходження підказок чи відповідей, і пришвидшене, немов на дріжджах, визрівання відчуттів, необхідних для доброго самопочуття, це і бажано-очікувані модифікації у мозку...
І ділитися заповітною музикою із найдорожчою людиною (це м_о_є і часом просто невгамовне) боязко. Бо це ніби щось священне, потаємне і так хочеться, аби і для неї воно було тим само.
Ну і додам, що це не тільки про Депеш Мод. Ну хіба що більшою мірою.


Hole to Feed

We are here, we can love
We share something
I'm sure that you'll mean
The world to me

Your name was the one
That was always chosen
Your words and the kindness
That set me free

Shame as a hole
That has kept us frozen
You open my eyes
To a world I could believe

And words can leave
You broken inside
You'll have to decide
I'm hanging onto my pride

We are here, we can love
We share something
I'm sure that you'll mean
The world to me

When you get what you need
It's no way of knowing
What you have is
Another hole to feed

The games that we played
They've left us hoping
The gift that we have
The life that we breathe

This world could leave
You broken inside
We've nowhere to hide
I'm hanging onto my pride

We are here, we've been chosen
We've been blessed
With the place we need to find
And then open

We are here, we can love
We share something
I'm sure that you'll mean
The world to me

When you get what you need
It's no way of knowing
What you have is
Another hole to feed

ПЕРЕКЛАД

ЗАПОВНИТИ ПОРОЖНЕЧУ

МИ тут, спроможні кохати,
Ми чимось схожі,
Упевнений, ти станеш
Цілим світом для мене.

Ім"я твоє було єдиним,
Від чого я ніколи не відмовлявся,
Твої слова і доброта
Дарували мені свободу.

Але сором твій, як діра,
Що все утримує нас на цьому путі,
Ти відкриваєш мені очі на світ,
У який мені хочеться вірити.

А слова можуть залишити
Біль усередині тебе,
Але як бути далі - вирішувати тобі,
Я не можу, я занадто гордий.

Ми тут, ми здатні кохати,
Ми чимось схожі,
Упевнений, ти станеш
Цілим світом для мене.

А коли ти отримуєш те, що потрібно,
Це вбиває прагнення до пізнання
І все, що лишається тобі-
Інша незаповнена порожнеча.

Ігри, у які ми грали,
Вселяли надію на те,
Що нам дала доля,
У те повітря, яким ми дихаємо.

Цей світ міг,
Вчинити тобі боляче,
Нам ніде ховатися,
і гордість- все, що у мене лишилося.

Ми тут, ми обрані,
Благословенні,
Залишилося лише знайти те місце,
Де ми змогли б розкритися.

Ми тут, здатні кохати,
Ми чимось схожі,
Упевнений, ти станеш
Цілими світом для мене.

А коли ти отримуєш те, що потрібно,
Це вбиває прагнення до пізнання
І все, що тобі лишається -
Ще одна незаповна порожнеча.