• Авторизация


Евгений Шевченко: А каково это будет, если они просто начнут бомбить большие города 10-03-2015 05:41 к комментариям - к полной версии - понравилось!
uapress.info/uk/news/show/59110

 

+++

Евгений Шевченко: А каково это будет, если они просто начнут бомбить большие города?

Саша Юрчук 28 січня 2015, 18:38
 3091
 

Что нас ждёт..? Ну, смерть - это понятно - та уже с лета, заждалась, наверное: то ходила кругами, то смотрела в упор, а я отвечал ей уверенным взглядом...

Что нас ждёт завтра..? Или прямо сейчас..? "Грады"? Они конечно пугают, но уже не на столько. Хотя конечно, всё равно, каждый раз пугливо и неуютно ёжишься, втягивая голову в плечи и слушаешь сверху или где-то чуть в стороне: бам-бам-бам-бам-бам... Пару минут, а потом тишина...мёртвая тишина...ведь где-то лежат тела...наши все целы, а вот мирные погибают...каждый день погибают... 

Волноваха - просто случайность. Неизбежная и роковая, которая должна была случиться... Теперь Мариуполь - просто расстрел, массовый террор... Кто ответит за это?.. Да и ответит ли?..

Я давно думал об этом... Давно думал о том, каково это будет, если они просто начнут бомбить большие города?.. Ад на земле...сущий ад на нашей земле...

А ведь мы просто хотели построить здесь рай. Если же не рай, то хотя бы что-то похожее, хотя бы чуть-чуть, самую малость, просто что-то хорошее - что-то свободное, солнечное и счастливое... Но нам не дают. Нас убивают. Нас принуждают к миру...к русскому миру. И какой ценой?..

Я вспоминаю эти слова и думаю, что Черчилль был прав, когда говорил: "Если государство, выбирая между войной и позором, выбирает позор, то она получает и войну, и позор".

Легко объявить войну россии, но как её выиграть? Как победить? Сколько из наших ещё погибнет?... И как потом жить?.. 

Мы должны победить - это наша земля! И нам на ней жить! И детей ростить! И учить их любви...словно светом зари...обнять, крепко-крепко прижать... А после, тихо мечтать о том дне, когда конец таки придет войне, и все враги наши будут гореть в аду...не в том, что на земле.

И только уставшая память порой, во сне, встрепенётся и скажет - ты вновь на войне...

И снова взрывы, выстрелы, пальба, 

Лежащие то тут, то там тела, 

Открытые глаза, уставший мимолётом взгляд, 

Седая борода, 

Неразорвавшийся снаряд...

Всё позади - всё! 

Тишина...

Пусть будет тихим это лето,

И сердце будет обогрето

Лучами солнца и добра, 

Вот вам и вся моя мечта...

И тишина...

Евгений Шевченко

 

+++

 

вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (1):
+++ Paul V. Lashkevich 5 mins · Edited · http://uainfo.org/…/507901-sashko-lrnik-pro-vatnih-druzv-ro… +++ Сашко Лірник про «ватних» друзів і родичів. Без лицемірства Теги: 10.03.2015 00:37 1537 0 Ми з ватниками відрізняємося тим, що ми думаємо що вони теж люди і мають право на свою думку. А для ватників ми - унтерменші, м'ясо, сміття, яке не западло кинути, убити, опустити, зрадити. Та для них це не зрада навіть, а радість і приємність. Навіть обов'язок - так було у всі віки і всі голодомори і окупації. Дружачи з ватником ти наражаєш себе і свою родину на смертельну небезпеку. Бо ватник спить і мріє про той час, коли зможе тебе принизити, пограбувати, убити, чи згноїти в концтаборі. При цьому це не заважає ватнику користуватися твоєю людяністю, пенсіями, твоєю допомогою, твоїм житлом і гостинністю. Він посміхається тобі в лице, але плює в спину. Це як той ватний дєдушка, що приніс в баночці з медом вибухівку молодим хлопцям-солдатикам, які його пригощали і дякували. Дєдушка був щасливий від своєї вигадки. Дєдушку ніхто не примушував це робити. Так само як ватніка, який спалив наших танкістів і приніс ногу, щоб похвалитися і дитячі малюнки як трофеї. Наші танкісти відпускають ватного танкіста, а ватніки сміються з пораненого хлопця, який благає води і катують його. Хтось примушував ватників їсти погони? А вони? Або ватниця - медик лупить ногами по голові пораненого в Харкові. Ви - наступний, бо ваш друг-ватник. В час Ч він прийде до вас додому щоб кинути гранату в спальню ваших дітей. І не поморщиться і не засумнівається так як ви. Ви живете з ним поруч, але в різних світах. У вашому світі ви друзі, просто не говорите про політику. А в його світі ви - розмовляюча тварина, яка жива, бо він вам дозволяє і ваші діти мають бути рабами його дітей. Не вірите? То запитайте, чий Крим. Тут справа в принципі. Принцип ватника надіюсь зрозумілий? Ватники все життя жили серед нас, ходили в одні магазини, водили дітей в одні садочки і мріяли, щоб ми здохли. Звідси і розпороті животи і стовпи ганьби і сафарі на українців. Джанго вільний всі дивилися? Це не про негрів-рабів і рабовласників з рушницями і молотками - це про українців і ватників. Кожен ватник мріє про той час, коли буде попирати ногами унтерменшів-українців і тішитися, коли українці здихатимуть в муках. Звідси і Савченко і небажання розуміти українську мову, і паради полонених, і тому подібне. Кожен хто дружить з ватником і підводить під це базу ,що всі ми люді-чєлавєкі,повинен давати собі звіт в тому, що поруч нього і його дітей знаходиться потенційний чикатило, який не вбиває лише тому, що не випала зручна нагода. Сподіваюся що жодна мати не залишить свою дитину в приміщенні із гадюкою.Чому ж тут інше ставлення? Поки що не вкусила? Сашко Лірник про «ватних» друзів і родичів. Без лицемірства Ви - наступний, бо ваш друг-ватник. В час Ч він прийде до вас додому щоб кинути гранату в спальню ваших дітей. І не поморщиться і не засумнівається так як ви. Ви живете з ним поруч, але в рі UAINFO.ORG Unlike · · Share You like this. Paul V. Lashkevich Он не один в россии - ( http://www.facenews.ua/news/2015/265554/ ) Наемник из РФ: Украинцы - кусочки мяса Россиянин Игорь Гребцов, воевавший против украинцев на Донбассе, заявил: украинцы - кусочки мяса.... FACENEWS.UA Just now · Like · Remove Preview +++

(Добавил ссылку к себе в дневник)



Комментарии (1): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Евгений Шевченко: А каково это будет, если они просто начнут бомбить большие города | Paul_V_Lashkevich - Дневник Paul_V_Lashkevich | Лента друзей Paul_V_Lashkevich / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»