+++
"ПРАВИЙ" БУВ СПРАВЖНІМ ВОЇНОМ.
Володимир-Волинський попрощався зі своїм Героєм
Трагічна звістка про загибель 20-річного володимир-волинця Дмитра Колєснікова сколихнула усе місто – провести в останню путь наймолодшого Героя Володимира-Волинського прийшло більше тисячі містян.
Дмитро Колєсніков загинув 22 лютого від прямого попадання танкового снаряда у приміщення, де знаходився Дмитро разом із побратимами. На неоголошену війну з Росією він пішов добровольцем від Правого Сектору. І хоча мама Дмитра, наче передчуваючи біду, намагалась зупинити свого єдиного сина та сховала його документи, це не зупинило відважного юнака. Утім, як і рік тому, коли Дмитро Колєсніков розпочав боротьбу за вільну Україну під час Революції Гідності. Тоді батьки дізнались, що син на Майдані, лише коли випадково побачили його на телеекрані.
Побратими з Добровольчого Українського Корпусу називали його «Правим». Один із його товаришів, псевдо котрого «Караван», розповідає, що Дмитро був дуже відважним і справедливим: « Він дуже любив Україну і боровся за неї до кінця. Дмитро з тих людей, які ніколи не відступають назад. Він завжди казав, що ніколи здасться у полон до ворогів і готовий був навіть накласти на себе руки».
Рідні та друзі назавжди запам’ятають Дмитра, як життєрадісну, завжди усміхнену та позитивну людину. «Він завжди сміявся, завжди був добрим і намагався усім допомогти» , - розповіла сестра покійного Юлія.
Відспівували Дмитра у Соборі Різдва Христового. Як зазначив отець Юрій Пилипець, надто дорогою є ціна свободи України, коли ми хоронимо таких юних патріотів.
«Сьогодні древній Володимир плаче, адже проводжає в останню путь наймолодшого воїна, який загинув на полі бою. Дмитро був прекрасним учнем 3-ї школи, гарним студентом технікуму і чудовим патріотом, який любив свою Батьківщину. Він добровільно пішов на фронт, аби захистити нашу державу від бандитів. Він хотів, щоб наша держава була єдина, суверенна і щаслива», - зазначив міський голова Петро Саганюк.
Нескінченним був потік усіх тих, які підходили до труни Героя, аби віддати свою шану. Рідні, друзі та побратими прощались з Дмитром на церковному подвір’ї під щемливу пісню «Плине кача».
Далі процесія рушила центральною частиною міста. Під вигуки «Дмитро – Герой! Батькам – Слава! Слава Україні!» труну пронесли на вулицю Устилузьку, де стоячи навколішки, друзі Дмитра провели його в останню дорогу.
На узбіччях вулиць, втираючи сльози, стояли володимир-волинці, які усвідомлювали, що це молоде життя обірвалось і заради них.
Поховали Дмитра Колєснікова на міському кладовищі у с.Федорівка.http://slovovolyni.com/ukr/volyn/32575/
+++