http://ar25.org/node/23452
+++
ПРОДОЛЖЕНИЕ ПО АДРЕСУ - http://www.liveinternet.ru/users/paul_v_lashkevich/post347662630/
+++
...))) Згідно зі звичаями сокупії, відкрито державою керували князі, але їх завжди спрямовували брахмани. За словами римського філософа та історика Діона Хризостома (40–120 рр.), галльські царі «були лише виконавцями волі друвідів» (Пиготт Стюарт. Друиды. Поэты, ученые, прорицатели / Пер. с англ. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2005. — С. 116).
Те ж саме свідчили іноземні мандрівники про організацію влади у слов’ян. Так, арабський географ та історик IX ст. Ібн-Русте у «Книзі дорогоцінних скарбів» писав: «Є у них знахарі, із яких деякі наказують царям, як ніби вони їхні володарі. А уже коли знахар віддає наказ, то не виконати його не можна ніяким чином». Арабський автор IX ст. Гардізі свідчив: «Є у них [русів] знахарі, влада яких поширюється і на їхніх царів». Автор «Слов’янської хроніки» Гельмольд вже у 12 ст. писав, що «Цар у руян порівняно із жерцем має дещо скромніше значення».
«Часто волхвів обирали вождями племен, нерідко вони ставали на чолі держави.Тому немає нічого дивного у тому, що Аль-Бекрі писав про українського короля, який мав титул Мага (чарівника). Очевидно це був хтось із брахманів-волхвів» (Олександр Ковалевський. Українські держави в докиївський період: Артанія, Куявія, Славія).
Залишки брахманської сокупії збереглися аж до 19 ст. у формі «Копного, або купного права», від слова «купа» – зібрання, скупчення (Н. Иванишевъ. О древнихъ сельскихъ общинахъ въ Югозападной Россіи / Изданіе Кіевской Археографической Коммиссіи. — К.: В тип. Федорова и Мин., 1863. — С. 3-34).
Якщо бути точним, то «держава» – це така форма організації нації, при якій домінуює варна кшатріїв. Відповідно, головним інструментом керування в такій системі є примус, адже суспільна функція кшатріїв – творче застосування насильства. Якщо при сокупії народ добровільно обдаровував своїх богів і підтримував громадські справи, то в державі все по-іншому: тут примусові податки, примусова служба в армії, примусове виконання законів тощо.
Етимологічно слово «держава» походить від кореня *дер, від якого походять слова «дерти» (бити), «драка» (бійка), «дракар» (бойовий човен), «дракон» (потік сили). Тож поширене уявлення про те, що «держава – це апарат гноблення і насильства пануючого класу», насправді не далеке від істини.
Проблема в тому, що держава представляється як єдино можлива форма самоорганізації нації, адже крім слова «держава» іншого слова просто не існує. Тепер же ми знаємо, що держава – це тільки одна з форм суспільної самоорганізації, причому це форма не повноцінна, оскільки в ній зрізана брахманська верхівка. Натомість повноцінною формою організації нації є сокупія–скуфія–скіфія–копа.
Форма «держави» є нестійкою: при ній зупиняється розвиток, а життя суспільства все більше нагадує казарму, адже нічого кращого кшатрії просто не знають. Залишена без підтримки брахманства, варна кшатріїв припускається дедалі більше помилок, що викликає суспільне незадоволення і протест.
Судячи з історичних джерел, перша спроба замінити сокупію на державу була здійснення великим князем Володимиром Святославовичем, який усунув від управління варну брахманів, здійснивши військовий переворот (сучасними словами – установив хунту). Оскільки професійне військо (кшатрії) називалося іменем «русь», то вся держава почала називатися Руссю. На основі відомостей з «Повісті врем’яних літ» та інших джерел дослідники відносять здійснення революцій кшатріїв на 980 рік. Її зовнішнім проявом стало усунення з пантеону богів Велеса – бога варни брахманів, натомість чільне місце зайняв Перун – бог варни кшатріїв.
Негативні наслідки «хунти» виявилися дуже швидко, тож уже в 987 році (а не 988) Володимир повертає до влади брахманство, разом з ним хрестить Русь в аріянство, а для компенсації «моральних збитків» установлює для варни брахманів щедрі виплати в розмірі десятини від доходів державної скарбниці (див.: Скуфія брахманів і Русь кшатріїв). Проте самоназва Русь залишилася, а народ цієї держави почав називатися «русами» або «русинами», тобто «воїнами» (слово «русичі» – це вже пізніша вигадка). Подібним чином з виникненням Козацької держави слово «козаки» (воїни, кшатрії) перетворилося на етнонім (кубанські українці донині називають себе козаками).
Потужний удар по українському брахманству було здійснено Ярославом Мудрим, який фізично ліквідував Володимира Великого та його династію, а в 1039 році спробувавпоставити місцеву аріянську церкву під контроль Візантії. Тоді брахманству вдалося вистояти, але не на довго: після руйнівних походів хана Батия в 1241–1242 роках варна брахманів зазнала розгрому й більше не змогла відновитися. Тож коли за Богдана Хмельницького та Івана Виговського відбулося відновлення державності, то це вже була саме кшатрійська «держава», а не брахманська «сокупія». Всі наступні поразки українського національно-визвольного руху, в тому числі за Другого Гетьманату Павла Скоропадського та ОУН Євгена Коновальця, були спричинені саме слабкістю українського брахманства.
Третій тип національної самоорганізації – це т. зв. ліберальна демократія, при якій домінують цінності варни господарників. Оскільки їм найбільше підходить ринок, то вони й намагаються організувати націю у вигляді ринку, де все купляється і все продається.
Проте така форма організації принципово нежиттєспроможна, оскільки системна функція варни господарів спрямована на досягнення особистого збагачення, а не загальнонаціональних інтересів. За такого устрою продається і купується все – від державних посад до судових рішень, що веде до швидкого загнивання і розпаду.
Проте тут є один плюс: у період хаосу і реальної загрози втрати незалежності народ гарячково шукає виходу. Врешті-решт його погляди звертаються в минуле – до Золотої доби і брахманської сокупії.
Відповідь однозначна: негайно формувати українську варну брахманів. Організоване брахманство створить «зерно» – цивілізаційний стартап нового циклу – і відновить варнову структуру Великої Сокупії.
На завершення зазначимо, що національна безпека визначається не розміром армії та кількістю зброї, а простором подій, в якому перебуває нація. Для того, щоб нація могла утриматися у просторі позитивних подій, потрібна Сокупія-Скуфія з потужною варною брахманів – організацією святих мудреців, які самі рухаються вгору і підтягують за собою весь народ.
Велика Скуфія переможе!
Завантажуйте статтю у форматах DOCX і PDF
Самоорганізація варни брахманів і Великий Перехід
у радіопрограмі «Від пращурів до нащадків» 26 жовтня 2013 року.
+++