• Авторизация


россия разрушает и будет разрушать стабильность в Украине 09-12-2014 14:25 к комментариям - к полной версии - понравилось!


россия разрушает и будет разрушать стабильность в Украине 

3418201_GoldenCross_cb938ec29c932d10ca097d452e7d9ca8 (100x130, 11Kb)3418201_78929429_1318247718_540458443_1 (160x120, 37Kb)

http://www.eurointegration.com.ua/interview/2014/12/3/7028410/

+++

homo _ 05.12.2014 19:00
Vasil Martinyuk:
Тобі що не зрозуміло, що в НАТО Україні зась. ....а вони божа роса
 
IP: 178.94.100.---
homo _ 05.12.2014 18:58
Ну, все белые и пушистые, и только Россия всемирный агрессор. Причина - в политике западных стран, а действия России следствие. Жаль, страшно жаль, что Украина вляпалась в такую. халепу.
 
IP: 88.135.249.---
Sergey Uspenyev _ 05.12.2014 02:33
Конечно, представитель НАТО говорит осторожно, обтекаемо и общо, ведь руководители стран-членов Альянса на совместном заседании не уполномочили этого чиновника давать другие ответы. Но в принципе всё что он говорит - верно, это вполне соответствует позиции всех стран-членов оборонительного военно-политического союза НАТО. Руководство Украины должно искать и будет искать поддержку непосредственно у правительств и парламентов стран НАТО, и вся необходимая поддержка, в том числе военная и финансовая, конечно же, будет Украине оказана. Это и есть самое главное для нас.
 
IP: 31.128.159.---
Sergey Sibirtsev _ 04.12.2014 15:57
Все на Западе дружно замалчивают тот факт, что своими действиями спровоцировали РФ на "агрессию". Россия посмотрела на "завоевание демократии" и стала действовать так-же бесцеремонно. 
В принципе они этого и хотели, искали повода ... я не думаю, что они не знали об этом заранее.
 
IP: 91.201.156.---
Комуняка _ 04.12.2014 14:06
Vasil Martinyuk:
Це буде не скоро. Україна не готова до вступу - це раз, по друге члени НАТО не заінтересовані у прийняті в Альянс члена у якого відкритий збройний конфлікт з Х#йлостаном чи анексована частина території, тому що цеозначатиме прямі зобов'язання членів щодо захисту української території, нажаль ніхто не хоче воювати за когось.

+++ +++ +++

Спецпредставник генсека НАТО: "Росія не допустить стабілізації в Україні"

Сергій Сидоренко, Європейська правда, Брюссель _ Середа, 03 грудня 2014, 15:34

 
 
 

Версія для друкуКоментарі17

 
 

Колишній речник НАТО Джеймс Аппатурай – один із високопосадовців альянсу та найкращий фахівець з українського питання у private office генсека НАТО.

Із "Європейською правдою" він зустрівся одразу після засідання комісії Україна-НАТО, на якому Київ заявив про плани відмови від позаблокового статусу.

До чого призведе ця зміна? За яких умов Україна зможе стати членом альянсу? Якої допомоги нам варто очікувати від НАТО у війні з Росією?

Про все це спецпредставник генсека НАТО Джеймс Аппатурай розповів в інтерв’ю ЄвроПравді.

"Не існує об’єктивних перепон, 
щоби ви стали повноцінним членом альянсу"

– Уряд України повідомив НАТО,  що відмовляється від позаблокового статусу. Чи означає це, що наші стосунки з альянсом стають принципово іншими?

– В короткостроковій перспективі я би не став говорити про докорінну зміну. Давайте подивимося в минуле. У нас була добра співпраця з Україною до 2008 року, коли ви прагнули членства в альянсі. Між тим після 2010 року, коли ви оголосили про позаблоковий статус, ми досягли ще більших успіхів у співпраці з Україною, як це не дивно.

Думаю, зараз на нас знову чекає период поглиблення співпраці. Але причина не в тому, про що ви кажете, а в тому, що Україні саме зараз дуже потрібна підтримка НАТО. І ми готові її надати.

Отже, я не думаю, що саме відмова України від позаблоковості спичинить якісь суттєві практичні зміни.

Що ж до стратегічних наслідків цього рішення, то тут позиція НАТО чітка. Хай який шлях обере Україна, ми його поважатимемо.

Я слухав  президента Порошенка – він стверджує, що Україна не говоритиме про перспективу свого членство доти, доки не завершаться реформи, а вони заберуть не один рік. І, до слова, я вважаю, що це – правильний вибір.

– Менше з тим, чи має Україна перспективу членства в НАТО?

– Звичайно! Немає причин, які б завадили Україні знову претендувати на членство. Не існує об’єктивних перепон для того, щоби ви стали повноцінним членом альянсу.

Водночас для цього мають бути політичні умови. Також ви маєте провести до цього чимало реформ, справжніх реформ. Можливе членство – лише в кінці цього шляху.

– Який напрямок реформ є першочерговим?

– Тут не вийде виділити щось одне, найважливіше. Вам потрібна боротьба з корупцією та створення ефективної системи влади, яка, серед іншого, гарантуватиме безпеку для України.

НАТО – це не лише питання безпеки. Щорічна програма (регулює співпрацю України з НАТО. – ЄвроПравда) охоплює всі типи реформ – демократичний розвиток, економічні питання, а також військові. Всі три напрямки важливі.

– В альянсі говорять про посилення співпраці з Києвом. Але ми вже працюємо з альянсом в форматі "особливого партнерства". То що на нас чекає? "Дуже особливе" партнерство?

– Ні, я думаю, що рамки співпраці – "особливе партнерство Україна-НАТО" – лишаться й далі. Але ми маємо нове наповнення цих рамок.

НАТО створює п’ять трастових фондів для України, ми виділятимемо більше грошей, більше людей, більше зусиль на підтримку України, хоча назва формату буде та сама.

– Але що на нас чекає у підсумку? Чи має ця адаптація призвести до такої сумісності України з альянсом, що для нашого вступу лишатиметься просто ухвалити політичне рішення?

– Ми хочемо, щоби Україна сама могла гарантувати свою безпеку.

Метою підтримки, яку ми надаємо, не є підготовка до вступу в альянс.

Звичайно, якщо Київ колись ухвалить рішення про вступ до НАТО, це реформування дуже допоможе. Адаптація (або неадаптація) конкретних стандартів НАТO в рамках реформ – це вибір України. Ми  не вимагаємо цього.

"Ми сьогодні не бачимо 
прямої військової загрози з боку Росії"

– Ми чули купу заяв НАТО про те, що Росія підриває безпеку в регіоні. Ви бачите конкретну загрозу членам альянсу від дій Росії?

– По-перше, я розділю два поняття: "європейська безпеки" та "пряма загроза членам НАТО". Вони пов’язані, але все ж різні. Друге поняття є лише частиною першого.

Спроби Росії силою змінити кордони – це загроза існування європейської системи безпеки взагалі. Розриваються ключові домовленості, на яких заснована наша система – я кажу і про Гельсінський заключний акт, і про Будапештський меморандум, і про інші договори та документи.

Проблема ж не лише в Україні.

Росія порушує домовленості щодо Грузії, її війська досі не залишили цю країну після війни 2008 року. Вона відмовляється виводити війська з Молдови попри те, що Молдова просить цього. Росія робить кроки назад щодо виконання договору про звичайні збройні сили в Європі, про прозорість експорту зброї...

Нарешті, ви добре знаєте про підвищену активність російської армії. Її рівень в повітрі та на морі такий, якого ніколи не було з часів "холодної війни".

Будьмо чесними – Росія нині випробовує, зондує європейську систему повітряної оборони.

Тепер ми підходимо до другої частини (загрози членам НАТО. – ЄвроПравда).

Якщо Росія вважає за можливе вторгнення до будь-якої держави, де є етнічні росіяни або російськомовні громадяни, це – шлях до відвертої дестабілізації на всьому євроатлантичному просторі.

– Чи є реальна військова загроза країнам НАТО від Росії?

--Наше військове командування каже, що ми сьогодні не бачимо прямої військової загрози з боку Росії.

– Але чомусь ви посилюєте військову присутність НАТО у східних країнах-членах альянсу. Навіщо це робити, якщо загрози немає?

– Ми в штаб-квартирі НАТО не бачимо загрози, але ми хочемо, щоби не лишалося жодного сумніву  у готовності та здатності альянсу захистити країни-партнери. Ми чітко демонструємо, що всі 28 країн – захищені. 

В нинішній ситуації, коли Росія привносить в регіон небезпеку і сіє сумніви, ми ставимо задачу переконати людей в том, що вони можуть почуватися в безпеці.

– Якщо Росія почне наступ, ви певні, що вона зупиниться перед кордонами країн-членів НАТО?

– Ви ж розумієте, що я не здатний прочитати думки Кремля. Я не знаю, що вони планують робити. Але я абсолютно певний, що в разі, якщо військова небезпека країні-члену НАТО з’явиться, альянс стане на захист повною силою.

Жодних сумнівів – відповідь НАТО буде.

"Росія продовжуватиме дестабілізацію в Україні, 
включно з  військовими діями"

– Чи можливий новий наступ військ РФ на територію України?

– Звичайно ж, я не дам жодних гарантій. На жаль, немає жодних причин бути певним у тому, що не буде загрози вторгнення.

Моє особисте відчуття – і в цьому питанні я говорю від свого імені, а не від імені НАТО – що Росія не допустить стабілізації ситуації в Україні доти, доки не буде досягнуто якоїсь домовленості між Києвом та Москвою. Доки цей результат не буде досягнуто, Росія продовжуватиме дестабілізацію ситуації в Україні, включно з  військовими діями.

І, звісно ж, цей сценарій не виключає можливості подальшого вторгнення російських військ до вашої держави.

– Якої підтримки можемо чекати від НАТО, якщо це станеться? Адже країна – не член альянсу, і норма про колективну безпеку на нас не поширюється.

– Ви можете бути впевнені у політичній підтримці всіх 28 країн НАТО; самого альянсу як організації і, безсумнівно, у підтримці Євросоюзу. Це – перша складова.

По-друге, такі дії Росії збільшують її ізоляцію і вплив санкцій на економіку РФ. І ви бачите, що це не просто слова – РФ вже вимушена була  зупинити проект "Південного потоку". Далі економічні втрати Росії будуть ще більшими.

Водночас вам не варто чекати від НАТО жорсткої військової підтримки.

НАТО не надішле в Україну  озброєння з однієї простої причини – альянс його не має. Так, ці речі можуть бути надані на двосторонньому рівні, і мені відомо, що деякі країни-члени вже надають Україні озброєння.

Але українцям не варто очікувати, що в Україну прийдуть воювати натовські солдати. Такої можливості я не бачу.

– РФ та країни НАТО збільшують оборонні бюджети. Гонка озброєнь вже почалася?

– Я би не вживав такий термін.

Відомо, що за останні 10-15 років країни НАТО знизили військові витрати на 20%. Ми прибрали з Європи майже всю тактичну ядерну зброю, відвели сили від кордонів.

Мотиви були простими – спершу ми хотіли налагодити партнерство з Росією і працювали на зміцнення довіри. А далі почалася фінансова криза.

Що в цей час робила Росія? За останні шість років вона підвищила свій оборонний бюджет на 50%. Зараз Кремль запланував вкласти ще $7 млрд у модернізацію армії.

Через цю тенденцію, а також через те, що відбувається в Україні, для нас в НАТО стало зрозуміло, що Росія не лише суттєво підвищує військові витрати, але також планує використовувати свої збройні сили.

Звичайно, ми у відповідь були вимушені зупинити зменшення оборонних бюджетів і почали їх збільшувати.

Але між нашим підвищенням і російським є суттєва відмінність. По-перше, ми лише повертаємося до попередніх показників оборонних бюджетів, які були донедавна, до зниження на ці 20%. І по-друге, ми робимо це у відповідь на дії Росії.

Тому ми вважаємо, що це – не гонка озброєнь.

– НАТО постійно говорить, що має бути знайдено політичний вихід з конфлікту. Що може бути предметом компромісу? РФ вимагає гарантій невступу України до НАТО – чи може це стати частиною пакету?

– НІ, категорично ні! НАТО не даватиме таких гарантій жодній третій стороні Я не бачу можливості того, що частиною домовленостей з РФ стане обмеження свободи вибору будь-якої європейської демократичної держави. Ми ніколи не вирішуватимемо це за наших партнерів.

– В такому разі, що може бути частиною домовленості?

– Дуже складно уявити собі, що ми підемо на якийсь компроміс в ситуації, коли Росія вторглася до іншої країни та силою відбила частину її території держави.

Тому перша умова для того, щоб ми пропонували якісь компроміси – повернення Росії до дотримання міжнародного права.

Доки цього не станеться – з нашого боку будуть санкції, і буде ізоляція.

Але якщо у Росії з’являться ідеї щодо компромісу – ми готові про них говорити. Ми чекаємо цих пропозицій від Кремля. Але в жодному разі частиною цього компромісу не стане домовленість про те, що НАТО залишить Україну в біді.

Ми не торгуватимемо суверенітетом та цілісністю України.

 
 
ЧИТАЙ ТАКОЖ
 

+++

вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (2):
http://www.eurointegration.com.ua/interview/2014/12/9/7028568/ +++ Заступник держсекретаря США: "Що, якби ядерна зброя опинилася у Донецьку та Луганську?" Сергій Сидоренко, Європейська правда _ Вівторок, 09 грудня 2014, 12:39 Версія для друкуКоментарі3 Фото state.gov Наприкінці минулого тижня практично непоміченим пройшов ювілей підписання Будапештського меморандуму. Цей документ гарантував Україні ненапад з боку низки інших ядерних держав, в тому числі Росії, в обмін на відмову Києва від радянського ядерного арсеналу – третього у світі за кількістю боєголовок. Україна виконала свої зобов'язання. А Росія за 20 років напала на Україну... У далекому 1994 році відповідальною за переговори про ядерне роззброєння України в американському уряді була представниця Радбезу США Роуз Готмюллер. Нині пані Готмюллер працює заступником Державного секретаря США з контролю над озброєннями і міжнародної безпеки. Наприкінці минулого тижня вона відвідала Україну, де взяла участь у запуску експериментального реактора у Харкові, побудованого коштом США, а перед відльотом з Києва – в суботу пізно ввечері – зустрілася з кореспондентом "Європейської правди". Її ключовий сигнал такий: зруйнована Москвою будапештська домовленість все ж зіграла свою позитивну роль, а нині Україні не варто й думати про відновлення ядерного потенціалу. Висновок про те, чи переконливими є її аргументи, пропонуємо читачеві "Європейської правди" зробити самостійно. "помилково фокусуватися саме на Будапештському меморандумі" – 5 грудня 1994 року було підписано Будапештський меморандум. Минуло 20 років. Чи можете ви сказати, що Україна виграла від цієї угоди? – Звичайно! І не лише Україна, а й увесь світ виграв від того факту, що ми того дня погодили Будапештський меморандум. І я поясню, чому я кажу про виграш. Якби ядерна зброя, успадкована від СРСР, лишалася в Україні, вона 20 років продовжувала би бути джерелом нестабільності та конфліктів на всьому євразійському просторі. І тому відповідальні дії України стали початком подальшого прогресу в ядерному роззброєнні. Це відкрило дорогу подальшому процесу – Білорусь та Казахстан теж стали неядерними державами, приєднавшись до угоди про нерозповсюдження ядерної зброї. Якби Україна не підтримала Будапештський меморандум, то я не вірю, що ми змогли би погодити Російсько-американський договір щодо скорочення наступального озброєння New START. І, до слова, до останнього часу Росія виконувала цю угоду. – Отже, Сполучені Штати виграли від підписання Будапештського меморандуму; виграла і світова безпека. А як щодо України? З вашого опису я не бачу, де наша перемога. – Дозвольте мені поставити запитання у відповідь. Як могла виграти Україна, якби у неї лишилася ядерна зброя? – Є така думка, що Росія навряд чи атакувала б ядерну Україну. – Я не погоджуюся з вами. Я вже згадувала про те, що ядерна зброя, якби вона лишилася в Україні, була б джерелом нестабільності. Протягом останніх 20 років ви жили у досить стабільній безпековій ситуації. Маючи ядерну зброю, ви не дістали би такого привілею. В цьому разі Росія загнала б вашу державу у кризовий стан значно раніше, аніж це сталося зараз. Не забувайте також те, що Київ повною мірою отримав компенсацію за збагачений уран, який було вивезено з вашої території за будапештською домовленістю. В частині "монетизації" ядерної зброї держава отримала все. І, нарешті, я хочу зазначити: помилкою є фокусуватися саме на Будапештському меморандумі. Зважайте на те, що Росія порушила не тільки цей документ, вона рознесла вщент всю систему міжнародної безпеки. Порушено також хартію ООН, ключові принципи ОБСЄ, принципи непорушності кордонів, цілу низку міжнародних угод та документів. – Але все ж таки, ядерна зброя має потенціал стримування. Через це Росія не атакуватиме, приміром, Китай, адже той має можливість нанести удар у відповідь. – Але 1969 рік довів нам, що це правило не працює! Тоді світ підійшов неймовірно близько до атомної війни між СРСР та Китаєм! Розумієте, люди схильні сприймати ядерну зброю як гарантію стабільності та безпеки. Але в нинішню еру її вплив протилежний – ядерний арсенал лише створює потенціал для більшої небезпеки, оскільки може потрапити до рук терористів. А тепер повернемося до українських реалій сьогодення. Як би ви поставилися до того, що ядерна зброя та радіоактивні матеріали лишилися б в Україні і сьогодні опинилися у Донецьку та Луганську? Замисліться над цим, і ви зрозумієте, що Україна опинилася би у гіршій безпековій ситуації, зберігши ядерну зброю. "чи хоче Україна опинитися в компанії Північної Кореї чи Ірану?" – Є думка, що нам варто замислитися над відновленням ядерного потенціалу. Адже Україна має уранові копальні, у нас є інженери-ядерники, не вистачає лише повного циклу збагачення урану. – По-перше, Україна в цьому разі втратить лідерську роль у світі в питанні нерозповсюдження ядерної зброю. Втратить статус надійного партнера і відповідні переваги, які чекатимуть вас – нинішнього лідера у питанні нерозповсюдження – на конференції з цього питання вже навесні 2015 року. По-друге, ви не отримаєте більшої безпеки, як я вже пояснила раніше. І, врешті-решт, у разі продовження цього шляху (виготовлення ядерної бомби. – ЄвроПравда) на вас чекає статус країни-ізгоя – як Північної Кореї чи Ірану. Чи хоче Україна опинитися в такій компанії? – Ви брали участь у підготовці тексту Будапештського меморандуму у 1993-1994 роках. Чи була можливість прописати в ньому чіткіші гарантії військового захисту нашої держави у разі нападу? Адже цей документ не містить таких гарантій. – Найбільшою гарантією було те, що Україна входить до цивілізованої світової спільноти. Саме цього хотіла ваша держава під час переговорів того часу. Україна хотіла, щоб їй відкрилися двері до світового політичного, економічного та безпекового простору. Тоді було ясно, що Київ не шукав можливості членства в НАТО, тому це питання не обговорювалося при підготовці до Будапешту. Зараз, як я розумію, думка українців потроху змінюється. І позиція США полягає в тому, що в НАТО діє політика відкритих дверей. І зараз питання можливості членства України в НАТО – це питання, на яке мають дати відповідь лише Україна та альянс. – То які додаткові гарантії отримала Україна за цим документом? – Я можу лише повторити, що Україна увійшла до світової спільноти стабільною та захищеною. Були створені умови, за яких Україна мала розвивати добрі політичні та економічні зв’язки з країнами всього світу. Розумієте, я просто не сприймаю гіпотезу про те, що порушення Росією Будапештського меморандуму хоч якимось чином нівелює цінність рішення, ухваленого Україною 1994 року. Я не розумію аргументу про те, що Україна, якщо вирішить повернути собі ядерний статус, отримає хоча б мінімальну додану вартість до своєї безпеки. Рівно навпаки. Наслідки таких змін для України стануть просто катастрофічними. "ми продовжуємо розглядати запити Києва щодо всіх типів зброї" – Давайте визначимося з термінологією: що відбувається в Україні? Це війна чи щось інше? – Я думаю, що йдеться про поєднання терористичних дій, російського вторгнення на територію України, ввезення російського важкого озброєння, танків і певної кількості російських військовослужбовців, і ми маємо докази цього факту. Тобто це – поєднання різних дій, яке, на жаль, спричинило серйозний конфлікт на сході України. – Отже, ви визнаєте факт агресії РФ проти України. Водночас, як я розумію, не розглядаєте можливості військової допомоги Україні. А санкції діють не так швидко, як хотілося б. То яким ви бачите політичний шлях виходу з кризи? – Перш за все, у мене дещо інший погляд на поточні події. Я вважаю, що щира солідарність США та країн ЄС, які наклали економічні санкції на Росію, вже впливає на ситуацію. Ми бачимо, що навіть на найвищому рівні уряд РФ визнає проблеми в економіці. Звісно, ці проблеми не лише від санкцій, але й від стрімкого падіння ціни нафти. Та дуже важливо враховувати, що санкції вже зараз мають дуже сильний вплив на Росію. Щодо військової підтримки, то я нагадаю, що США протягом декількох місяців перейшли від дуже скромного рівня підтримки в сфері безпеки до нинішнього рівня, коли йдеться про військову допомогу на суму більше ніж $118 млн. І не лише США, але й декілька країн ЄС допомагають українській армії і обладнанням, і тренуваннями. І цю допомогу буде продовжено. Президент Обама пропонує Конгресу вже на 2015 рік зробити Україну частиною нової ініціативи, Європейської програми впевненості (European Reassurance Initiative). Це нова ініціатива, про яку було оголошено лише 3 місяці тому. Її сенс – надання партнерам з НАТО з Центральної та Східної Європи додаткової допомоги, військового патрулювання, проведення тренувань. Зараз йдеться про те, аби поширити дану програму на Україну. Ми ще не маємо остаточної відповіді Конгресу щодо цього, але пропонується, щоби Україні у 2015 році буде виділено $45 млн додатково до інших інструментів, які вже є. Фокусом цієї допомоги буде надання обладнання, а також проведення тренувань. Ви можете розраховувати на підтримку безпекового сектору України з нашого боку. Менше з тим, Вашингтон переконаний, що нинішня криза не може бути вирішена військовим шляхом. Повинне бути політичне вирішення. І я маю надію, що переговори протягом найближчих тижнів допоможуть у цьому. – А як щодо летальної зброї? Чи можемо ми очікувати на її надання з боку США? – Я ще раз підкреслюю, ми не розглядаємо можливість військового вирішення конфлікту. Має бути політичне вирішення, через переговорний процес. Але ми продовжуємо розглядати запити щодо всіх типів зброї, які надходять з Києва. Наразі ми надаємо військове обладнання у сфері зв’язку, транспорту та персонального захисту солдат – бронежилети, шоломи, прилади нічного бачення. – Чи є шлях уникнути постачання "Містралів" до Росії? – Франція чула від багатьох країн НАТО, в тому числі від США, про нашу занепокоєність можливим постачанням "Містралів". Особливо – в нинішній час, коли ми накладаємо санкції на Росію. Та, наскільки я розумію, президент Франції вже ухвалив рішення не постачати "Містралі" Росії в осяжному майбутньому. Це рішення Франції, і мені немає що до нього додати. – Росія підвищує свої військові бюджети. Чи не чекаєте нової гонки озброєнь від Росії та США? – Ми хочемо цього уникнути. Ми вже мали такий досвід у минулому, і чудово розуміємо, що це – лише пусте витрачання грошей "в нікуди". І, звичайно, це зменшує рівень безпеки у світі. Тому ми робимо все, щоб уникнути такого розвитку, але водночас ми маємо бути готовими захистити себе та наших союзників (цей термін зазвичай означає "країни-члени НАТО". – ЄвроПравда). – Ви вважаєте, що існує військова загроза країнам НАТО з боку Росії? – Це питання, яке варто поставити Росії. Я маю надію, що її немає. Принаймні, її не повинно бути, виходячи з того, що від країн НАТО не виходить військової загрози на адресу Росії. ЧИТАЙ ТАКОЖ Глава МЗС Чехії: "Не можу контролювати заяви Земана, та нашу політику формує не він" Лінас Лінкявічюс: "Хто відчуває себе в глухому куті – той і має пропонувати компроміс" Спецпредставник генсека НАТО: "Росія не допустить стабілізації в Україні" РФ обіцяє "адекватно відповісти" на розвиток ПРО США США виділить Литві $13 млн на розвиток авіабази ВПС США виділить Литві $13 млн на розвиток авіабази ВПС Колишній посол США закликає Білий дім негайно дати Україні зброю +++ Paul_V_Lashkevich,

(Добавил ссылку к себе в дневник)

http://censor.net.ua/photo_news/315687/vchera_vozl..._iz_90go_batalona_jitomir_foto +++ 09.12.14 23:25 Вчера возле Донецкого аэропорта погибло шесть бойцов из 90-го батальона "Житомир". ФОТО +++ Paul_V_Lashkevich,

(Добавил ссылку к себе в дневник)



Комментарии (2): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник россия разрушает и будет разрушать стабильность в Украине | Paul_V_Lashkevich - Дневник Paul_V_Lashkevich | Лента друзей Paul_V_Lashkevich / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»