Активиста Майдана могли убить из-за профессиональной деятельности – милиция

Концепция

Концепція по боротьбі з корупцією першого загальноукраїнського антикорупційного форуму.

Україна проголосила боротьбу з корупцією одним з основних пріоритетів державної політики, а також зобов’язалась дотримуватись відповідних міжнародних норм у процесі реалізації євроінтеграційних прагнень. Проте незважаючи нарізноманітні антикорупційні ініціативи, міжнародні організації констатують, що наявний рівень корупції несе загрозу принципам демократії і верховенства права в Україні, і також є однією із основних перешкод на шляху України до членствав ЄС та НАТО. Показовим в даному аспекті є Індекс сприйняття корупції (CPI) в Україні, складений міжнародною організацією Transparency International (TI): за 2006 рік CPI в Україні дорівнював 2,8 (за шкалою від нуля до десяти, де 0 — найвищий рівень корупції, а 10 — її цілковита відсутність), а за 2007 рік — 2,7, тобто у 2006 році Україна займала 99-ту позицію серед 163 країн, а у 2007 році вона вже посіла 118 місце. У 2008 році Україна опинилася на 134-му місці із індексом 2,8. Таку ж оцінку одержали Пакистан, Ліберія і Нікарагуа. Згідно іншого інструменту TI — Глобального барометру корупції – у 2007 році Україна входила до другого кола країн, найбільше вражених рівнем хабарництва (18-32% респондентів вказали, що їм довелось платити хабарі з метою отримання послуг державних службовців). До цього ж кола країн ввійшли Болівія, Домініканська Республіка, Греція, Індія, Індонезія, Литва, Молдова, Перу та Сербія.

Як бачимо, значний рівень корупції поширений не тільки в Україні. Проте, хоча держави-члени ЄС, зокрема західноєвропейські країни, зазвичай займають лідерські позиції у рейтингу TI, дослідження вказують, що ані всередині ЄС, ані поза його межами, не існує зони, вільної від корупції. Саме тому об’єднані зусилля в боротьбі з корупцією є найбільш ефективними.

Корупція є глобальним феноменом, який існує вже багато років, оскільки люди схильні порушувати правила та отримувати вигоду. Корупція є також предметом публічного обговорення практично в кожній країні, і в цьому плані вона мені нагадує футбол. Всі її розуміють, мають певну думку щодо неї, знають, як вона функціонує і ще краще знають, що потрібно зробити. У нашому суспільстві корупція стала справжнім

прокляттям, яке вдало руйнує будь-які спроби організації достойного уряду, ефективного урядування, відповідального розподілу урядових коштів, відчуття справедливої гри та збалансованої арени для ведення бізнесу. Найгіршим є те, що корупція підриває відчуття справедливості у суспільстві, а коли люди не вірять, що держава прагне бути справедливою, вони не будуть її поважати. Ми маємо на меті коротко проаналізувати декілька важливих умов для довготривалого ефекту будь-яких зусиль у необхідній боротьбі з корупцією в Україні. Ми переконанні, що незважаючи на специфіку та відмінності кожної країни, в антикорупційній стратегії є спільні риси та існує певний досвід, який можна адаптувати та використати. Оскільки ми не є експертами у сфері внутрішніх справ, політики, бізнесу чи громадського сектору України, ми воліємо поділитись загальними ідеями, які можуть бути корисними. Ми надамо декілька пропозицій щодо шляхів побудови антикорупційної стратегії. Вони можуть видатись ідеалістичними чи навіть наївними, але тільки грандіозні плани мають потенціал, який одного дня потрібно реалізувати. Потреба державної стратегії Історично було зрозуміло, що корупція існує, проте вона вважалась невід’ємною частиною життя суспільства. Двадцять років тому у Європі щось відбулось і все змінилось завдяки систематичним діям неурядових організацій, які підняли це питання (проте вони не були єдиними), впевненій роботі поліції та прокурорів, розсліду вальній діяльності журналістів, аналізу експертів, лідерам-новаторам у ділових колах та, звичайно, деяким політикам. Ці фактори вплинули на громадську думку, і стало очевидним, що існує спосіб здійснити такі зміни. З того часу відбулось багато подій, і на даний час корупція (та відповідні стратегії по боротьбі із нею) перебуває на порядку денному національних урядів, міжнародних організацій та ділового сектору. Розвинутий світ пройшов через два десятиліття антикорупційних реформ, спрямованих на зниження можливостей розвитку корупції, збільшення прозорості та доступу до інформації, підтримку більшого рівня відповідальності та зв’язку із громадськістю, контроль за прийняттям рішень, законодавчим процесом та розподілом державних коштів. В результаті таких реформ сформувались певні уроки, які варто взяти до уваги. На даний час існує багато прикладів міжнародної практики, які можуть слугувати зразком та моделлю для кожного сектору урядування. Непотрібно знову винаходити колесо, а просто раціонально використати успішні моделі та адаптувати їх відповідно до місцевих умов. З іншої сторони, існує ряд невдач, які також є прикладом того, куди не потрібно прямувати і чого потрібно уникати. Кампанії ряду українських політиків, та їх порожні політичні обіцянки зазвичай не спрацьовують або дають короткострокові результати. Україна є надзвичайно важливою країною в геополітичному сенсі і в той же час вона є країною, в якій корупційна практика є дуже поширеною. Відповідно до Індексу сприйняття корупції, розробленого міжнародними організаціями, у 2008 році Україна перебувала на 134 позиції із 180 країн дослідження, що є показником набагато нижчим, ніж показники європейських сусідів країни. Потреба реформ є очевидною.

По-перше, антикорупційні системи та ініціативи ефективного урядування можуть бути дієвими, і у багатьох країнах вони привели до очевидних результатів. Жителі Центральної та Східної Європи історично дистанційовані від будь-яких реформ. Цинізм еліт та скепсис громадськості щодо антикорупційних реформ можна зрозуміти, оскільки люди вже стільки разів розчаровувались, що зусилля та довіра до реформаторів зникла. Саме тому ефективна комунікаційна стратегія є надзвичайно важливою частиною плану. Громадськість та всі партнери повинні бути переконані, що серйозні та послідовні реформи є необхідними.

По-друге, розбудова інституцій є ключовим завданням, що може забезпечити довготривалий вплив таких реформ. Абсолютно важливим є усвідомлення, що успіху можна досягти  тільки через тиск законодавства на практичні результати та подальший ефект. Посилення законодавства завжди було основним завданням, проте у сфері антикорупційної боротьби ми часто помічаємо хитрощі та вдавання, зумовлені складністю питання.

По-третє, прийняття таких реформ є особливо вимогливим та політично чутливим питанням. Це вимагає сміливості, розумної законодавчої та політичної стратегії, стійкої громадської підтримки та лідерства. Повинна бути сильна політична фігура (або група політичних фігур) із стійким обґрунтуванням та чітким баченням змін. Тільки така особистість зможе змінити стан речей. Звичайно, вона зіштовхнеться із сильною опозицією, запереченнями та виправданнями, і часто штучним причинами, чому такі реформи не можливо здійснити чи застосувати.

По-четверте, наступною умовою успіху є залучення основних політичних та соціо-економічних акторів, тобто так званий підхід багатьох зацікавлених сторін. Це означає, що необхідні консультації із бізнес асоціаціями, профспілками та лобістами для того, щоб вони зрозуміли, що такі реформи не становлять небезпеки для їх діяльності. Дуже важливим є розроблення реформ згідно цілісного підходу, включаючи всі потенційні сфери, від превентивних механізмів до стримувальних дій.

По-п’яте, ніколи не потрібно недооцінювати комунікативний компонент – інформування про здійснені кроки. Цей компонент повинен бути раціональним та довготривалим. Найкращою стратегією для реформаторів є проголошення кризової стратегії. Потрібно довести, що ми досягли дна, і гірше вже не може бути, саме тому потрібно робити щось якнайшвидше. Якщо додати оцінку втрати державних коштів та макроекономічні показники, ви можете розраховувати на підтримку громадськості. Потім повинен з’явитись надійний лідер, в якого буде план, розроблений на основі консультацій із численними експертами та з урахуванням найбільш ефективних міжнародних практик, лідер, який буде готовий втілювати такий план. Також спочатку повинна бути причина, яка б обмежувала сподівання та майбутні розчарування, яка б вказувала на потенційні труднощі і неможливість негайних результатів. Проте, потрібно запропонувати помітні та чіткі результати для того, щоб ініціативу прийняли.

Що потрібно зробити?

Стратегію потрібно будувати на декількох базових принципах. Декілька років тому TI розробила концепцію антикорупційної системи інтегрованості (Національна інтеграційна система), яка включає всі відповідні сектори суспільства. Якщо послідовно слідувати такій стратегії, то вона принесе бажані політичні плоди. Я намагатимусь виділити найбільш важливі елементи.

На нашу думку, основні елементи стратегії повинні фокусуватись на сферах прийняття важливих рішень, тобто тих сферах, які несуть найбільше можливостей для виникнення корупційних домовленостей. Отже, існує першочергова потреба вирішення проблеми політичної корупції (а саме – конфлікту інтересів, фінансування партій, лобіювання), державної закупівлі, витрачання коштів органами місцевого самоврядування, забезпечення ефективної та неупередженої роботи поліції та судової влади. Незалежна судова влада, правозахисники та відділення поліції (а також всі правоохоронні органи) є необхідними для організації стримувального елементу такої

стратегії. Очевидним шляхом для розвитку є встановлення незалежних правозахисних органів, які займаються розслідуванням шахрайства, хабарництва та корупції, їх політична підтримка та особливі функції. В країнах, де корупція є дуже поширеною, люди повинні бачити ланцюг успішних кампаній проти злочинців, що зумовить довіру до всієї стратегії. Регулювання конфлікту інтересів повинне включати визначення несумісних позицій, нав’язувати те, що може статись, коли виникне такий конфлікт, визначити заяви для державних службовців, а також встановити правило обмежень подальшого влаштування на роботу з метою уникнення синдрому «зворотних дверей». В даному аспекті регулювання практики лобіювання є також важливим пунктом порядку денного, і міжнародна практика може запропонувати відповідні схеми

для наслідування. Фінансування партій повинне бути побудоване на основі максимальної прозорості та підзвітності. Починаючи з фінансових обмежень виборчих кампаній, доступності партійних рахунків, відповідальності за приховані форми «спонсорства». У систему потрібно ввести певний механізм зовнішнього нагляду, оскільки завжди існуватиме тенденція пошуку нелегальних шляхів фінансування кампанії. Державна закупівля (урядові контракти) в глобальному вимірі є найбільшим джерелом корупції. Саме тому важливість чітких стримувальних механізмів, контрольної системи та стримувальних інструментів (чорні списки) є очевидною.

Недостатньо просто виконувати законодавство щодо закупівлі, оскільки наразі способи маніпуляцій є занадто складними. Потрібно знайти більш радикальні засоби для виявлення шахрайських та таємних угод, а також забезпечити ефективність та економність державних тендерів. Існує «індустрія» державних контрактів, а також рекомендації, що можуть мінімізувати витрати державних коштів та ресурсів. Дуже важливим є забезпечити роботу державних службовців (бюрократів), оскільки вони є ключем для посилення будь-якої стратегії. Певний рівень безпеки роботи, незалежності, фінансової стабільності зумовлює надзвичайний антикорупційний ефект, сприяючи зниженню корупції. Діє громадська служба, і пріоритетом повинна бути деполітизація державної служби. Існують інші сфери, в яких повинна бути задіяна комплексна стратегія, від встановлення незалежних та анонімних гарячих ліній, захисту інформаторів, роботи омбудсменів, аудиторських інституцій, тощо.

Стратегія не повинна фокусуватись тільки на уряді, адже бізнес є іншою стороною монети, як партнер та зрештою, найбільший платник податків. Бізнес може розпочати кампанії для пропагування надійних переказів «бізнес-бізнесу» та ділової етики.

Важливо також не забувати інших акторів, таких як громадянське суспільство та медіа. Обмін досвідом антикорупційної діяльності, проведеної НУО та прийняття до уваги їх пропозицій та зауважень є доцільним, якщо уряд справді планує реформи. Тільки вільні засоби масової інформації можуть відігравати роль наглядача, вказувати на неправильні дії чи обман, аналізувати наміри, які не є помітними одразу. Громадянське суспільство потрібно не тільки сприймати, але і активно підтримувати. НУО надають важливий зворотній зв’язок державній адміністрації, а також допомагають побачити ситуацію під іншим кутом. Зазвичай всі реформи державного сектору (охорона здоров’я, освіта, соціальна система, оподаткування) завжди повинні враховувати попередження конфлікту інтересів, шахрайства та максимізувати відкритість та підзвітність. Реформатори повинні ставитись до даного аспекту з повагою.

Одним з найбільш успішних реформаторів за всю історію незалежної України ми вважаємо нинішнього президента України Віктора Ющенко. І ми пропонуємо брати за основу в боротьбі з корупцією саме його антикорупційну программу.

Голова

Антикорупційного комітету України                                                 Олександр Костренко

Звернення до громадян

Відкрите звернення до Українського народу!
Шановні українці –я,не кажу любі друзі,співвітчизники, колеги,про те,що кожен раз змінює ця Ваша назва-української людини. Пробудіться ! Або на мить відкрийте свої очі! Проаналізуйте разом зі мною ту частку правди яку Ви напевне знаєте і відчуваєте, як руйнують громадське суспільство, розділяють українські цінності моралі, культуру, духовність, майбутні реформи, а головне ділять країну – а саме майбутнє Вашої родини, незалежність Вашої думки і воєвиявленню, а також найбагатшу землю у світі! У мене з`явилась можливість, яку блокувала система 8 років, розповісти та відкрити і поділитися з Вами відвертою правдою яка, я впевнений , лунає у думках кожного українця! А саме про що хочу сказати:
Аналізуйте! Відстоюйте свої інтереси, та демократичні погляди і здорові думки!
Не забувайте – що народ є найголовніша влада в країні!
Народ України обирає,призначає,звільняє владу — тим самим будує і контролює розвиток держави та її процвітання! Для кожного народу немає бар’єрів для висловлення свободи слова, або недовіри обраній владі – народом. Я не буду Вам розповідати, те, що Ви вже знаєте і пережили за ці 20 років обіцянок та незалежності України , прав, свобод, реформ заощаджень, майна, землі, народних – державних заводів які знищили та викупили за безцінь!
1.Де ваші гроші з книжок? Вони є!
2.Чі виконується Конституція України усіма гілками обраної влади. Ні!
3.Чі отримала Ваша родина безкоштовно земельні паї до 1-гіктару. Ні!
4.Чі підвищили зарплатню і пенсії на 300%- після підвищення цін на харчі 300%. Ні!
5.Чі вчаться ваші діти, або онуки у вищих навчальних закладах безкоштовно (Зобов’язання держави) Ні!
6.Чі бояться усі організації, установи, органи, з використанням та популізмом крутого і козирного слова корупція! Ні це все балачки та піар!
7. Чи контролює влада думку, настрій,радість народу? Так! (а народ владу – Ні!)
8.Чи намагався український народ змінювати та керувати своєю країною Ні! (але деякі політики будуть про себе на увесь голос казати намагалися, не вийшло!)
9.Чи знає народ,що у бідній, як нав’язують слово Україні найбільше олігархів чім у інших країнах світу (9 місце країни за чисельністю олігархів – заможних людей) Ні! І Так!
10.Чи знає народ України скільки громадян України в країні зараз є (36 -38 мільйонів) бо мабуть забули сказати правду представники влади, змі, з 2005 до 2010 померло 8 – 9 мільйонів Українців) – а що буде далі?
Як впливати та змінювати хід майбутнього Українського народу.
1.Не обирайте тих хто був при владі! Та кожен раз щось нове обіцяє і популізує!
2.Знайте! що Україна 4-та у світі багатіша держава! (Україна може надавати кредити країнам, а не брати сама у себе, або у кишені народу)
3.Захищайте тих хто бореться за Ваші інтереси і правду – сьогодні, а не завтра, або через 4-ри, 5-ь років.
4.Не продавайте свої голоси,не за які гроші – бо за один день Ви самі можете зруйнувати майбутнє Ваших сподівань, і Ваших нащадків!
5.Контролюйте свою свідомість, і сп Відкрите звернення до Українського народу!
Шановні українці –я,не кажу любі друзі,співвітчизники, колеги,про те,що кожен раз змінює ця Ваша назва-української людини. Пробудіться ! Або на мить відкрийте свої очі! Проаналізуйте разом зі мною ту частку правди яку Ви напевне знаєте і відчуваєте, як руйнують громадське суспільство, розділяють українські цінності моралі, культуру, духовність, майбутні реформи, а головне ділять країну – а саме майбутнє Вашої родини, незалежність Вашої думки і воєвиявленню, а також найбагатшу землю у світі! У мене з`явилась можливість, яку блокувала система 8 років, розповісти та відкрити і поділитися з Вами відвертою правдою яка, я впевнений , лунає у думках кожного українця! А саме про що хочу сказати:
Аналізуйте! Відстоюйте свої інтереси, та демократичні погляди і здорові думки!
Не забувайте – що народ є найголовніша влада в країні!
Народ України обирає,призначає,звільняє владу — тим самим будує і контролює розвиток держави та її процвітання! Для кожного народу немає бар’єрів для висловлення свободи слова, або недовіри обраній владі – народом. Я не буду Вам розповідати, те, що Ви вже знаєте і пережили за ці 20 років обіцянок та незалежності України , прав, свобод, реформ заощаджень, майна, землі, народних – державних заводів які знищили та викупили за безцінь!
1.Де ваші гроші з книжок? Вони є!
2.Чі виконується Конституція України усіма гілками обраної влади. Ні!
3.Чі отримала Ваша родина безкоштовно земельні паї до 1-гіктару. Ні!
4.Чі підвищили зарплатню і пенсії на 300%- після підвищення цін на харчі 300%. Ні!
5.Чі вчаться ваші діти, або онуки у вищих навчальних закладах безкоштовно (Зобов’язання держави) Ні!
6.Чі бояться усі організації, установи, органи, з використанням та популізмом крутого і козирного слова корупція! Ні це все балачки та піар!
7. Чи контролює влада думку, настрій,радість народу? Так! (а народ владу – Ні!)
8.Чи намагався український народ змінювати та керувати своєю країною Ні! (але деякі політики будуть про себе на увесь голос казати намагалися, не вийшло!)
9.Чи знає народ,що у бідній, як нав’язують слово Україні найбільше олігархів чім у інших країнах світу (9 місце країни за чисельністю олігархів – заможних людей) Ні! І Так!
10.Чи знає народ України скільки громадян України в країні зараз є (36 -38 мільйонів) бо мабуть забули сказати правду представники влади, змі, з 2005 до 2010 померло 8 – 9 мільйонів Українців) – а що буде далі?
Як впливати та змінювати хід майбутнього Українського народу.
1.Не обирайте тих хто був при владі! Та кожен раз щось нове обіцяє і популізує!
2.Знайте! що Україна 4-та у світі багатіша держава! (Україна може надавати кредити країнам, а не брати сама у себе, або у кишені народу)
3.Захищайте тих хто бореться за Ваші інтереси і правду – сьогодні, а не завтра, або через 4-ри, 5-ь років.
4.Не продавайте свої голоси,не за які гроші – бо за один день Ви самі можете зруйнувати майбутнє Ваших сподівань, і Ваших нащадків!
5.Контролюйте свою свідомість, і спостерігайте та аналізуйте світ інформації (телебачення, виступ журналістів, Інтернет, газети , реклами, ток-шоу – усе це може працювати не на Вашу користь!
На завершення моїх простих порад – питання до читачів (а від чого ми незалежні) Запам’ятайте: незалежні тільки Ваші думки!
Відкрийте свої очі скажіть собі: я людина, а не раб,у мене є думка, ідея,свобода слова та вибору, я можу пересуватися вільно , я маю недоторканість політичного вибору, право обирати і бути обраним, право захищати і бути захищеним .
Зрозумійте та не звинувачуйте у всіх своїх бідах Президентів , бо уся проблема глибше – це оточення!
Не головне питання чи президент сидів десь, чи добре говорить і обіцяє, чи постійно усміхається, чи сильно віре у Бога – важливо і головне ,щоб президент робив усе можливе для збагачення високого соціального життя по перше народу, а потім держави та і себе не забув.
Ибо всякий, делающий злое, ненавидит свет и не идёт к свету, чтобы не облегчились дела его, потому что они злы. А поступающий по правде идёт к свету, чтобы явны были дела его, потому что они в Боге соделаны.

З правдою до Вас Ваш захисник та громадський діяч Олександр Костренко.

Правда завжди перемагає, а кожна особиста думка має право на життя.
остерігайте та аналізуйте світ інформації (телебачення, виступ журналістів, Інтернет, газети , реклами, ток-шоу – усе це може працювати не на Вашу користь!
На завершення моїх простих порад – питання до читачів (а від чого ми незалежні) Запам’ятайте: незалежні тільки Ваші думки!
Відкрийте свої очі скажіть собі: я людина, а не раб,у мене є думка, ідея,свобода слова та вибору, я можу пересуватися вільно , я маю недоторканість політичного вибору, право обирати і бути обраним, право захищати і бути захищеним .
Зрозумійте та не звинувачуйте у всіх своїх бідах Президентів , бо уся проблема глибше – це оточення!
Не головне питання чи президент сидів десь, чи добре говорить і обіцяє, чи постійно усміхається, чи сильно віре у Бога – важливо і головне ,щоб президент робив усе можливе для збагачення високого соціального життя по перше народу, а потім держави та і себе не забув.
Ибо всякий, делающий злое, ненавидит свет и не идёт к свету, чтобы не облегчились дела его,

потому что они злы. А поступающий по правде идёт к свету, чтобы явны были дела его, потому

что они в Боге соделаны.

З правдою до Вас Ваш захисник та громадський діяч Олександр Костренко.

Правда завжди перемагає, а кожна особиста думка має право на життя.