Закрила очi.... Лише червона риска вуст
Менi нагадуэ щo в тебе я була
Метеликом стулившим крильця
Струснув пилок кохання
в безодню я поринула....


В тiм непритулку , де мене впиймав
красою осенi ти насолодився..
Серед осiннiх хуртовин багрянцю листя
Кружляла я-з своэю долею все не погодилась..

.
Менi тодi здалось,що знову я знайшла юнацький рай
де все квiтуче недоторкано....
Але те марево дiвоче та незаймане
У зрiлу осiнь хуртовин було загорнуто....


Напевно вiк такий --
Де я не вiдчуваю радостi вiд болю...
.... Де бiль э бiль,а не цiкава гра
В яку нас притягнули мимоволi....


Метелик...Свято...Кiлька днiв...
Але для мене- шлях життевий
Де скорпион навмисно спис
жбурнув, отрутою змастивши шаленiло...

.
Не так багато вже потрiбно
. Щоб нiжнi крильця перетнуть....
Вiк мiй короткий ,i красу
у снiжний тьм'яний вирiй занесуть...

.... лютий 2010.....