А двi кiзочки - то були розумнiшими. Стрiлись вони на вузенькiй стежечцi.
З одного боку стежечки глибокий рiв, а з другого - висока крута гора. Разминутися нiяк не можна.
Постояли вони, постояли, подумали-подумали, а тодi одна кiзочка стала на колiна, перевернулась на бiк, лягла на стежцi i протиснулась до гори.
Тодi друга обережно переступила через неi, а та, що лежала, встала i пiшла собi.