Його ще називають чистець, бородавник, жовтомолочник. Розлогі кущики радують око ніжними яскраво-зеленими листками і суцвіттями жовтих квіточок. Уся рослина містить велику кількість молочного соку, який на повітрі забарвлюється в оранжево-червоний колір. Чистотіл — отруйна рослина, але кажуть, що дуже помічна. Особливо той, що заготовлений у травні. З лікувальною метою збирають усю надземну частину в квітучому стані. Починають заготовляти з кінця травня, а закінчують у другій половині липня.

Час від часу виникають дискусії навколо цілющих властивостей чистотілу. Однак народна медицина радить вживати засоби з нього і для профілактики онкології, і в післяопераційний період — для запобігання розвитку метастазів.

Настій: 1 ст. ложку висушеної трави чистотілу залити 1/2 л гарячої води, довести до кипіння, настоювати 20 хв., процідити. Приймати по 1 ст. ложці 2-3 рази на день для профілактики онкології.

Протипоказання: чистотіл не можна вживати людям, що страждають на епілепсію, бронхіальну астму, стенокардію, а також у разі неврологічних синдромів. Прийом препаратів чистотілу допустимий лише за призначенням лікаря і під його контролем.

Варто заготовляти не лише траву чистотілу (зрізати всю наземну частину без нижніх грубих стебел, швидко висушити — перший день на сонці, термін придатності — 3 роки), а й сік із цієї рослини: промити, висушити на повітрі, змолоти на м’ясорубці, здушити через два шари марлі та злити в пляшку з темного скла. Пильнувати, щоби між корком і рідиною був проміжок 2 см, поставити в темне прохолодне місце. За день відкоркувати і випустити повітря. Так робити кілька днів, доки повітря перестане виходити. Тоді пляшку знову закоркувати, тримати в темному прохолодному місці (не в холодильнику). Сік не втрачатиме своїх властивостей роками. За потреби невелику кількість відлити в маленьку пляшку, а осад, що з’явиться на дні, не використовувати.

Застосування соку: всі шкірні хвороби, зокрема гострокінцеві кондиломи, новоутвори, туберкульоз шкіри.

При маститі (запаленні молочної залози) щедро змащувати тріщини на сосках і самі груди соком чистотілу 3-4 рази з перервами 2—3 хвилини. Процедуру повторювати через кожну годину.

Поліпи в носоглотці, папіломи гортані, гайморит: закапувати по 1—2 краплі. Відчуватимете легке пощипування, яке через 2-3 хвилини мине, тоді капати далі. Доза — 1-2 піпетки протягом однієї процедури, за день зробити таких процедур 1-2.

При поліпах прямої кишки робити клізми: на 100 мл води взяти не більш як 1 ч. л. соку. Оптимальна доза: 1 мл трави на 1 кг маси тіла. Або: зелену рослину подрібнити на млинку, 50 г маси розвести в 500 мл гарячої води (70-80 градусів), настояти, охолодити і ввести у вигляді клізми в товсту кишку на півгодини (попередньо, за 2—3 години, слід зробити звичайну клізму).

Чистотіл є добрим жовчогінним засобом: 1 ст. л. суміші трави чистотілу, квітів глоду і листя м’яти (2:2:3) залити склянкою окропу, настояти до охолодження, процідити, пити по третині склянки за 0,5-1 годину до їди протягом 20-30 днів.

Вживають при жовчно-кам’яній хворобі, дискінезії жовчновивідних шляхів, холециститі, інших розладах функції печінки.

Бородавки. Змащувати свіжим соком уражене місце по 5-7 разів (у міру підсихання). Повторювати процедуру до 7 разів на добу. Можна посипати бородавку порошком із сухої трави.

Оперізувальний лишай. Рясно змочити уражене місце соком чистотілу. Після висихання процедуру повторити. Курс — 6-7 діб.

Екзема, псоріаз. Ретельно розтерти 50 г вазеліну з 10 г порошку чистотілу, змащувати місця, що сверблять. Крім того, пити впродовж дня такий настій: суміш трави чистотілу та фіалки триколірної залити склянкою окропу, настояти годину, процідити. Мазь готують і так: 1 частину соку змішують з 10 частинами смальцю.

Для лікування ран, що довго не гояться, зокрема і злоякісних виразок, готують мазь: 2 частини свіжої трави чистотілу, 2 ч. верхівок цвіту звіробою (на початку цвітіння), 1 ч. квіток нагідок, 1 ч. трави росички круглолистої ретельно розтерти, додати трошки олії. Ватним тампоном, змоченим маззю, змащувати уражені місця.

Джерело: vilne.org.ua