Знову ніч… і я знову не сплю…
Знову поруч думками з тобою…
Я тебе відпустила без бою,
Тільки от до безумства люблю…

Ти пробач. У твоє я життя
Без запрошень ввірвалася вітром,
Стала грішним і звабливим світлом,
Що затьмарило всі почуття…

Відпущу. Я примушу себе.
Я піду. Бо для тебе так краще,
Тільки знову, не знаючи нащо,
Через відстань цілую тебе.

Ти пробач… Ти мене забувай…
Все не так мало бути, я знаю,
Тільки зовсім чомусь я не каюсь
І чомусь ти не кажеш «Прощай!»...

Oliviya