Я навчилася жити тобою,
і нехай це звучить,як брехня,
але сонце не світить журбою,
а тобою не граюся я....
Ти до мене звертаєш усмішку,
невже можу я просто піти?
Я рукою торкнусь тебе ніжно -
і почнуть знову жити світи!
І нехай засміються присутні,
нехай кажуть, що я - це не я.
Я не буду мовляти про вічне,
я не буду губити життя...
Я ж навчилася жити тобою!
Кажеш серце твоє? - Ні, моє....
Воно битись почало весною,
воно каже, що знову живе...
[показать]
|
|