Стих украинца Василия Симоненко о бандеровцах. Поэт умер в 1963 году, ему было 29 лет! А впечатление от стихотворения такое, словно он написан сегодня ...
[показать]
Итак, стих по-украински: А теперь и по-русски:
Ні, не вмерла Україна! Нет, не погибла Украина!
Я зустрічався з вами в дні суворі, Я вас встречал в те горестные годы,
Коли вогнів червоні язики Когда огонь до неба доставал,
Сягали від землі під самі зорі, И почерневший купол небосвода
І роздирали небо літаки. Рёв самолётов вражьих раздирал.
Тоді вас люди називали псами, Тогда вас люди называли псами, -
Бо ви лизали німцям постоли, Ведь вы лизали немцам башмаки,
Кричали "хайль!" охриплими басами, Орали "Хайль" осипшими басами,
І "Ще не вмерла..." голосно ревли. Ревели "Ще не вмерла" от тоски.
Де ви ішли - там пустка і руїна, Где вы прошли - пустыни и руины,
І трупи не вміщалися до ям - Для трупов не хватало больше ям.
Плювала кров'ю "ненька Україна" Плевала кровью "Ненька Украина"
У морди вам і вашим хазяям. В хозяев ваших, прямо в хари - вам.
Ви пропили б уже її, небогу, Вы б пропили ее, забыв о Боге,
Розпродали б і нас по всій землі, Вы б выжили и нас с своей земли,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу Когда бы Украине на подмогу
Зі Сходу не вернулись "москалі". С востока не вернулись "москали".
Тепер ви знов, позв'язувавши кості, Теперь вы снова, подвязавши кости,
Торгуєте і оптом, і вроздріб, Торгуясь, как потасканная блядь,
Нових катів запрошуєте в гості Нацистов новых кликаете в гости -
На українське сало і на хліб. Украинские хлеб и сало жрать.
Ви будете тинятись по чужинах, Вы будете слоняться по чужбинам,
Аж доки дідько всіх не забере, Пока вас чёрт к себе не заберёт.
Бо знайте: ще не вмерла Україна - Но знайте — не погибла Украина
I не умре! И не умрёт!
Симоненко Василь Андреевич