В однієї актриси під час інтерв'ю запитали, що вона думає на рахунок самотності? Дивне питання, чи не так, але відповідь яку вони отримали не була банальною, "Самотність - це коли в квартирі телефон а дзвонить тільки будильник".
Що може бути самим страшним для людини, в якої як їй колись здавалось є все друзі, робота, є все що потрібно для щастя, але коли приходиш вечором з роботи відчуваєш себе самотнім. В такі моменти хочеться вити вовком (((( Душу ніби роздирають на маленькі шматочки, і чим дальше ці відчуття лише посилюються. З часом наступає момент коли так званої апатичної стабільності, тобі стає все байдуже. Приходячи з роботи ми сідаємо за комп, бо лише так ми починаємо відчувати себе живими, комусь потрібними, ми ведем себе так ніби самі щасливі на світі, а насправді з нетерпінням чекаємо поки хтось нам напише. І в цей момент ми відчуваємо частя, значить ми ще комусь потрібні ))) банально да, але ми дуже часто використовуємо самообман )



Сумно(