http://www.kozatstvo.net.ua/docs/2015-241-242.pdf
На 14 сторінці "З Шевченковим світлом у душі"

Людміла Родіоновна, добридень! Як справи, як здоров'я? Як проходе літо? З наступним святом Незалежности! Дякую за стат'ю в газеті «Україна Козацька»! Але не згодна з тим, що я, своїм виступом (маю на увазі вірш С. Пушика «Грудка України»), нагадала українцям Фінляндії, що вони – народ! Українцям Фінляндії не треба про це нагадувати: українська діаспора Фінляндії, в цілому, і ті українці, що мешкають в столичному регіоні, - дуже сплочена і дружна. Вони єднаються не тількі в свята, але і в повсякденному житти: вони виїзжають разом на природу, святкують народження дітей й онуків, организовують екскурсії – на ферму, в парки, прогулянки з дітьми й поїздки на пароплаві на острова, їх запрошують в Посольство на свята і дивитись футбольни матчі й Посол, до речі, е запрошуванний на всі меропріятія й бєре в них активну участь. А ще вони постійно збирають речі й грошову допомогу й отправляють в Україну тим, хто в тій допомозі нуждається: вони шествують над дитячим будинком в Полтаві і госпіталем в Одесі. Вони роблять ресторанні дні, збори від яких також ідуть на допомогу Україні. Діаспора Фінляндій молода і активна: вони проводять Дні Української Культури і навіть організовалі свій Драматичний Театр, якій, я впевнена, скоро порадуе нас своєю премьєрою. Й я буду дуже вдячна, якщо ви, через газету, поздоровіте українців Фінляндії й Посла України в Фінляндії, Андрія Олефірова, з святом Незалежності і побажаєте їм й в подальшому житті завжди єднатися й держатися один одного, допомогити один одному – як вони роблять цє зараз, - на благо свое й України. Прошу вибачити за помилки: мова, колись, сама увійшла мені у сердце, разом з українськими піснями, але розмовляти набагато легше, ніж писати, - адже грамоту ще ніхто не отміняв. З повагою до вас, Світлана Тіркконен, місто Вантаа, Фінляндія.