ПРОЛОГ

Загубленн сть сприймалась десь внутр шньо. Нав ть голос десь загубився по заковулкам
якогось св тлого жалю... лише б лий метелик якогось виду порхав десь б ля. Ми ж з
Тобою зна мо, що метелики не порхають б ля людей з поганою енергетикою. Я не знаю де
я це колись десь чула. А може не чула-просто вигадалось мен . Але ж то тепер ми
обо в римо у те. Значить так воно . Тепер я завжди буду згадувати цей висл в. Бо
б ля нас х за ц дн було багато. спогади можливо з труться бл клими стануть. А
цей залишиться. Бо залишимось ми-так як . нав ть тепер, коли зда ться, що я
знов тр шки загублена дитина, коли часточками я десь забралася з Тобою, Юлько, я все
одно в дчуваю тепло.-внутр шн . метелик це в дчува .Тому що то прекрасно, коли в
тебе так р дн душ . Дякую нам за ц дн . (6 жовтня, нед ля, 15:45 АМ)