Чомусь останнім часом давно не слухала музику. Не хотілося. Чи просто не було потреби?..

А сьогодні запраглося знову поринути у чарівні, сповнені пристрасті і таємниці мелодії WITHIN TEMPTATION, закружляти подумки у височині, заколисатися мріями, що їх не висловити навіть словами...

У мене все зараз так насичено і буденно. Буденно і насичено.

Навіть не знаю, яке з цих слів поставити першим...

Буденно, тому що мої дні сповнені роботою, домашніми клопотами, консервацією. Щодня одне й те саме, щоразу по одному й тому ж колу. Часом хочеться просто впасти, закрити очі і забутися, хоч день нічого не робити...

А насичено, тому що я люблю своє життя таким, яке воно є. Люблю виконувати домашні справи, готувати, падати з ніг і бачити на скільки баночок у мене буде більше стояти в підвалі. Люблю думати, що це вже буде останній переклад, а потім дивитися, скільки мені заробилося того дня. Люблю приходити з городу і не відчувати майже тіла, але знати що до наступного дня все мине. Просто люблю лягати і відчувати, як це добре, що є м'якенькі горизонтальні поверхні, де можна спочити...

Та інколи все ж хочеться чогось іншого... Хочеться іншого світу, іншого життя... Де звучать такі чарівні мелодії, коли пристрастні, коли ліричні, коли тужливі, коли застережливі... Хочеться таємничих замків, довгих коридорів з дзвінкою луною, теплого вогнища в каміні, старих книжкових палітурок, прогулянок у сутінках, шурхоту шовкового плаття у темряві, стукоту кінських копит у далині, напруженості у почуваннях... чогось незнаного...

Чогось, що до нас часто приходить у снах...

[показать]

А сьогодні мені снилась якась пригода. Вороги, від яких ми відступали в замок... Готувалися до оборони...

Часом так хочеться казки...