...Він знав, що кожна людина довкола себе має своє, невидиме для звичайного ока сяйво, — унікальне, бо немає двох однакових людей. Якщо би це сяйво було видимим, то всі знали би все про інших, про їхню таємну сутність. Тоді би не було ні брехунів, ні злодіїв, а все таємне стало би явним. Добре, що те сяйво невидиме і більшість людей його не бачать і не вірять, що воно є. Бо якби вони знали про це, то весь їхній шлях вдосконалення був би примусовим. А тут, на цій Землі, нічого немає примусового, на все є добра воля. То вже інша річ, які наслідки породжують ті чи інші вчинки. Бо ніхто не обійде Закон: кожна причина має свій наслідок, а кожний наслідок — свою причину.

Лише тоді, коли незряча людина починає усвідомлювати причинно-наслідковий ланцюжок, вона прозріває. І настає перша переоцінка цінностей. Подальшим кроком є непереборне бажання позбутися бруду, який прилип до різних куточків душі. Так, крок за кроком починається самоочищення, що відразу змінює те невидиме сяйво, воно змінюється, наповнюється кольорами і навіть змінює свої розміри і форму. Якби люди могли бачити, то виявили би, що вся Земля заповнена різнокольоровими ліхтариками різної потужності. І по цих ліхтариках можна судити, хто перед вами стоїть, який внутрішній світ у людини.

Ева Гата