Перша світова війна стала колосальним потрясінням для європейського континенту. Моральний крах "версальської" системи мирних договорів та соціально-економічна криза, загроза експансії російського більшовизму стали сприятливим ґрунтом для виникнення і поширення ідеології фашизму - ідеології, яка згодом почала асоціюватися в суспільній свідомості як синонім крайніх виявів тоталітаризму та знищення демократичних цінностей, кривавих війн та злочинів проти людства.
Фашизм
Фашистські рухи в 1920—1940-х роках набули значного поширення в Європі. У Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії, Естонії, Латвії, Іспанії, Португалії при владі ствердилися праві націоналістичні режими, яких з більшою або меншою підставою можна відносити до фашистських.
Як організований рух фашизм виник 1919 р. в Італії на чолі з Беніто Муссоліні і згодом став універсальним поняттям для означення численних відносно подібних та споріденених за ідеологією та політичною практикою організацій і груп, що почали виникати і діяти практично у всіх європейських країнах у міжвоєнний період, а також встановлених ними режимів там, де вони прийшли до влади. Фашистська диктатура — режим правління Муссоліні між 1922–1943 в Італії.
- Іспанія
З деякими застереженнями до категорії фашистських відносять режим генерала Ф. Франко, який у 1936 — 1939 роках очолював боротьбу проти комуністичної революції в Іспанії і згодом керував цією країною впродовж кількох десятиліть.
- Португалія
У Португалії в 1932 р. прем'єр-міністром став А. О. Салазар, який спирався на партію «Національний союз» та воєнізовану структуру «Португальський легіон».
- Франція
Серед численних фашистських організацій Франції найбільші впливи мали партії «Французька дія», «Французька солідарність», Народна французька партія, бойові союзи «Фасції» та «Вогненний хрест».
- Великобританія
У Великобританії на початку 20-х років діяли досить чисельні «Британські фашисти» та «Імперська фашистська ліга», після розпаду яких у 1932 р. постав «Британський союз фашистів» на чолі з колишнім лейбористом О. Мослі.
- Швеція
У Швеції з розрізнених фашистських організацій 1929 р. була створена Націонал-соціалістична народна партія, яка орієнтувалася на німецький зразок.
- Данія
Данська націонал-соціалістична партія була створена 1930 року в Данії.
- Швейцарія
У Швейцарії тоді ж була утворена партія «Національний фронт».
- Норвегія
У Норвегії під керівництвом В. Квіслінга досить впливовою була партія «Національна єдність».
- Голландія
У Голландії найбільш помітною структурою фашистського типу став Націонал-соціалістичний рух, який мав своє штурмове крило «Збройний загін».
- Бельгія
У Бельгії тоді діяла ціла низка фашистських організацій, до найбільших з яких належали «Національний легіон», «Національна дія», Фламандський національний союз та рух рексистів.
- Польща
Поширення ідеології фашизму не оминуло і країни Центральної та Східної Європи. У Польщі її виразником став Національно-радикальний табір — Фаланга під керівництвом Б. Пясецького.
- Естонія
В Естонії — Спілка борців за свободу.
- Литва
В Литві — Партія «народних».
- Угорщина
В Угорщині 1932 р. була створена Націонал-соціалістична Угорська робітнича партія, в 1935 р. — Партія схрещених стріл на чолі з Ф. Салаші.
- Румунія
В Румунії виразником ідеології фашизму вважалася партія «Залізна гвардія».
- Чехословаччина
У Чехословаччині під керівництвом генерала Р. Гайди була створена Національна фашистська громада, згодом — Партія національної єдності.
Захоплення фашизмом зачепило і радикальні єврейські кола. Зокрема, у Польщі була відома створена В. Жаботинським організація «Бетар», яка копіювала уніформу та гасла німецьких штурмовиків і влаштовувала публічні марші. В Палестині близькою за ідеологією до фашизму вважалася група Аба Ахимеіра. Представники таких течій у єврейському середовищі не раз зустрічалися з Муссоліні. В Італії у 1934–1937 рр. у військово-морській школі Чівітта навчалися молоді активісти сіоністських організацій, які згодом склали кістяк військово-морських сил Ізраїлю.
- Росія
Ідеологія фашизму знайшла сприятливий грунт серед значної частини російської еміграції. Відомий ідеолог російського чорносотенного руху В. Шульгин твердив про ідейну спорідненість її правого крила з фашизмом. "Великим явищем" назвав фашизм відомий діяч П. Струве, а його соратник С. Ольденбург писав так: "Діяльність фашистів є величезним благотворним чинником - якими б не були окремі вияви". Навіть видатний філософ М. Бердяєв вважав, що фашизм складається з позитивних елементів і на його чолі стоїть "чудова людина". Російські ветеранські напіввійськові організації висловлювалися на підтримку фашизму більш відверто. Зокрема, Російський Загально-Військовий Союз в офіційному наказі від 2 січня 1937 р. зазначав: "Ми є... природними, ідейними фашистами". Це явище захопило і монархічні кола російської еміграції. Генерал Туркул стверджував: "Наш ідеал - фашистська монархія". А у "Щотижневику Вищої монархічної ради" зазначалося: "Так, ми фашисти особливі, російські".
На такому тлі цілком логічним виглядало створення цілої низки власне фашистських російських організацій. У 1926 р. в Сербії була заснована Національна організація російських фашистів. Тоді ж у Харбіні (Китай) почала діяти організація "Робітничо-селянська козача опозиція росіян - Російські фашисти", в Тяньцзині - організація "Чорні фашисти". У Франції помітною була "Рада младоросів", що ідентифікувала себе з фашистами. Серед подібних організацій були також Всеросійська фашистська партія, згодом - Російський фашистський союз, також Російський Національний Фронт, Російський Націонал-Соціалістичний Рух, Всеросійська націонал-революційна партія та ще багато інших. Вони об'єднували десятки тисяч членів. Російські фашистські партії були членами Всеслов'янської фашистської громади з центром у Празі, а деякі з них оголосили лідера чехословацьких фашистів генерала Гайду вождем фашистів слов'янських народів.
Характерно, що лідери деяких емігрантських фашистських організацій поряд з антикомуністичною риторикою позитивно оцінювали методи утвердження сталінського режиму в СРСР та його дії, спрямовані на збереження контролю над територіями, що входили до колишньої Російської імперії.
Російські добровольці з фашистських організацій були учасниками багатьох конфліктів та протистоянь у різних країнах. Чимало їх воювало проти республіканської армії на боці генерала Франко в Іспанії. З початком Другої світової війни за ініціативою ряду лідерів російської еміграції в складі німецької армії почали формуватися окремі військові частини, які брали участь у бойових діях на боці нацистської Німеччини. Найбільшою з них став Російський охоронний корпус (назва не раз змінювалася), який діяв у Сербії проти партизанів Тіто в 1941 - 1945 рр. і 1944 р. налічував 17 090 вояків. Також у Югославії діяв "Особливий полк СС "Варяг". У Бельгії була сформована російська рота Валлонського легіону військ СС, яка діяла в Україні. Чимало російських емігрантів служили також у складі Російської Визвольної Народної Армії, Російської Національної Армії, дружинах бойової ради російських націоналістів (згодом 1-ша Російська національна бригада СС), Російській визвольній армії, полку особливого призначення Брандер-бург-800, численних козачих частинах.
Нацизм
Політична ідеологія, яка була політичною доктриною керівництва Німеччини (у часи Третього рейху), а також у деяких інших країнах.- Німеччина
Найповнішого практичного втілення ідеї національного соціалізму набули у ХХ-му столітті в Німеччині у часи диктатури Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (1933–1945) на чолі з Адольфом Гітлером. Опозиційними до Гітлера були ліві нацисти — штрассеристи, ідеологами яких були Грегор та Отто Штрассери
- Чехословаччина
За кілька років до Другої світової війни німецькою державною агентурою у країні, серед німецької національної меншини, була створена Судето-німецька партія, як фактична філія Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини, що пропагувала ідеологію націонал-соціалізму. Цю партію очолив Конрад Генлейн.
- Великобританія
Рух націонал-соціалістичного спрямування був заснований в Англії 1932 року Освальдом Мослі та 1962 Коліном Джорданом, 1967 був створений Національний фронт.
- США
У США Американська націонал-соціалістична партія була створена 1958 року Джорджем Лінкольном Росквеллом.
- Росія
Ще у перші роки 20-го століття назву «Націонал-Соціалістична Жидівська Партія» мав «Бунд», або ж рос. «Всеобщий Еврейский Рабочий Союз».
Термін національний соціалізм вживався для позначення політичних течій не лише в Німеччині, а, наприклад, також в СРСР, де, по відношенню до встановленого у 1920-ті роки політичного режиму, комуністичними політичними діячами вживався термін «режим націонал-соціалізму».
У Російській Федерації Російська Націонал-соціалістична партія (РНЕ) була створена 1990 року.
Ну і російські військові з'єднання, які воювали на боці нацистської Німеччини. Всі перераховувати не будемо, бо їх багато. Перерахуємо основні. РОА (120-130 тисяч), батальйон Муравйова, Братство Руської Правди, Дивізія "Руссланд" (6-10 тисяч), Добровольчий полк СС "Варяг" (2,5 тисяч), Комітет Визволення Народів Росії( КОНР), Національна Соціалістична Партія, Організація "Цепелін", РОНА, Російський Корпус (17 090), Російський загін 9-ої армії Вермахту, ХІВІ, Російський особовий склад дивізії СС "Шарлемань", російський особовий склад дивізії СС "Валлонія", Російський особовий склад дивізії СС "Дірленваген", РОНД/РНСД. І, звичайно, Козаки Камінського, Перший східний запасний полк "Центр" підполковника Ягненко, Добровольчий полк "Десна" майора Аутча і т.д і т.п.
Від автора:
У кожного, хто переймається подіями в Україні, мимохідь виникає питання: чому зелені чоловічки, що окуповували Крим та ДНРівці разом з ЛНРівцями, прикрашені георгіївськими бантами?
Для багатьох із нас ця стрічка мала асоціацію з найпоширенішою радянською медаллю «За победу над Германией. 1941-1945 рр.».
Нині, для кожного українця, особливо у світлі останніх подій у Криму та на Сході, «колорадська стрічка» обожнюється з російською агресією і символізує прагнення наших північних «братів» повернутися якщо не в світлі часи Російської імперії, то, принаймі, в часи СРСР.
Цікавим є те, що у 20-30-ті рр. ХХ ст. георгіївську символіку перейняли російські фашисти: Російська фашистська партія (Харбін, 1931 р.), Всеросійська фашистська партія (Йокогама, 1934 р.). 1936 року російські фашисти офіційно затвердили свою символіку, базовану на георгіївських кольорах.
В роки Другої світової війни цією символікою, як і нинішнім російським триколором, користувалися про німецькі організації – РОА, Комітет визволення народів Росії, Козачий стан та інші.
В 2005 році, з ініціативи уряду Російської Федерації георгіївську символіку запропонували «використовувати не військовими особами для пропаганди перемоги Росії у 1945 р.». особливо наголошували на потребі використовувати цю символіку поза межами Росії, як символ Російської військової могутності, імперської слави й радянського минулого.
Марта Патика (Канада), спеціально для сайту української діаспори "Стожари"
в боротьбі українців світу з Путінським злом