У невесты, кстати, тоже ребёнок имеется. Так что не зря её маман орала, что зять нужен.

Ответ на комментарий Tigress_of_Ukraine # Добре, що хоч цибулю посадили, буде чим закусювати)))))))))))))Слухайте, люди, я також прожила в селі багато років, але щоб мої діти у лахмітті ходили?! Я не про вартість одягу, але випрати і зашити можна ж???

Ответ на комментарий Писанка # Так и стол пошарпаный скатертью закрыть можно, раз на новый ни денег, ни у Мотороллы рук, чтоб сделать.

Ответ на комментарий Tigress_of_Ukraine # Да? Не знала. Впрочем, я не сильно за этими придурками слежу. Но спасибо за инфу. Это дополняет картину. А где именно маман орала?

Ответ на комментарий слобожаночка # Легенда повествует, что в каком-то подвале Моторолла увидел свою вторую суженную вместе с маман и спросил у будущей второй тёще, не нужен ли той зять. Та и сказала, что нужен.

Ответ на комментарий Tigress_of_Ukraine # Блин, девочки, у меня второй день инет пропадает, грозы у нас. Вот я вчера это видео увидела, где он это рассказывал, типа хвастался, ещё до конца не досмотрела, а свет пропал. Надо было сразу сохранить, растяпа я...Где-то в Однокл...

Ответ на комментарий Писанка # Писанка, у тому-то і річ, що вони звикли так жити. І ти його не переробиш! В мене теж не було грошей, як дитина росла. Але кожного вечора я прасувала їй платтячко, щоб дитинка була у чистому, випрасуваному одязі у садочку. Кожного дня мене віддавала у ввечері це плаття брудною ганчіркою. А я знов ставала до прання та прасувальної дошки. Бо це нормально!

Ответ на комментарий Tigress_of_Ukraine # Их...какой скатерью?....Обычно такие газету стелят. Вот тебе и сервировка...Даже на фото своего сургутского кума такое видела...

Ответ на комментарий Tigress_of_Ukraine # http://www.youtube.com/watch?v=vLRUyXEX7Ac О, нашла! И ещё: http://supermnenie.mirtesen.ru/blog/43813920451/Le...-zhenitsya.?page=1#42571732934

Ответ на комментарий слобожаночка # І в мене так само було. Діти в мене 90і 92 р.н. Самі знаєте, які то були часи...Діставалося все як можна було. Мама в Румунію та Польщу їздила, щось там продавала, а на ті гроші одяг купували та всяке різне...Так і виживали. Ну і село годувало...

Ответ на комментарий Писанка # Девочки, какой стол? Искала в инете по фоткам, ничего не нашла. Или вы видео обсуждаете?

Ответ на комментарий слобожаночка # Да вот он. Из ВК)

Каждый раз, когда вижу чо-нить похожее, думаю: "Ну все, это - абзац и пипец!" Оказывается, нет... Как там Тигра писала: опустился на дно, а снизу постучали...

Ответ на комментарий vita_linka # Это цитата Станислава Ежи Леца, вроде бы. Если мне память ни с кем не изменяет.

Tigress_of_Ukraine, не, не изменяет)))

Ответ на комментарий Писанка # Розумію. В мене ще "веселіше" було. Небажана дитина (це я), на відміну від брата. Мати зовсім не допомагала. Та ще з чоловіком не пощастило. Такий був пройдисвіт! Хай йому грець! Допомоги з нього було теж ніякої. Я сама з дитиною бідкалася (94 р.н.). Мати поруч жила, але зайвої крихті хліба було не випросити. Тож виживали, як могли. Все одно моя манюня гарнюсінька ходила. Я по секендах купувала дешевий дитячий одяг, взуття. Вони ж його не зношують, виростають швидше. Так і жили.

Ответ на комментарий Писанка # УЖАСТЬ!

Ответ на комментарий vita_linka # Жутко уродливый мудак!

Писанка, слобожаночка, погано вихвалятись, але у моїх батьків - щаслива родина. Все було, адже на житті - як на довгій ниві. Але нас з сестрою виховали в розумінні "сім'я - це святе!" У мами - брат, у татка - семеро братів та сестер. Уявляєте, скільки у нас двоюрідних?! Раніше життя було легше, збиралися частіше. Але й нині часто зустрічаємось. Завжди допомагали одне одному. Дитячий одяг "по наслєдству" переходив з однієї сім'ї в іншу. Траплялось так, що і повертався туди, звідкит пішов у мандри. Та у вас все добре склалося! І в ваших дітей - все гарно!!! (І не буде, а Є!)

Ответ на комментарий слобожаночка # І я розумію...Але в мене мама дуже допомагає і тепер. Тато( вже покійний) в дитинстві мене не любив, а під старість зм"як. Лиш я одна мала на нього вплив...А якби не мама, мене б вже і в живих не було. З п"яти операцій три були дуже складними, два роки тому буквально з того світу витягнули...Мама металася, гроші шукала...хіба б я пролікувалася на свої півставки, та дочки студентки. Чоловік, Бог йому суддя, хоча я розумію, кому потрібна хвора дружина...Але свекри добрі попалися, вже також покійні...До останнього допомагали, незважаючи на наше розлучення...Та коли пацієнт хоче жити, медицина безсила...Бог дає сили все витримати...

Ответ на комментарий vita_linka # І в нас величезна родина. У мами є чотири брати і одна сестра. так що нас двоюрідних та троюродних--можете уявити...Та, на жаль, ми вже так не зустрічаємося, як наші батьки. була жива бабця, то всі з"їжджалися в село, а тепер хоч і недалеко живемо один від одного, та все клопоти, клопоти...А по татові родичі на Київщині є, але ми так і не знаємося, хоча на весілля до нас з сестрою вони приїжджали. Ну і я похвалюся,у нас один з дядьків по мамі вчений: http://www.lvivacademy.com/cafedr/eip/malyk.pdf

Ответ на комментарий слобожаночка # Гризуть вони той стіл, чи що...Ай, ну та взагалі без коментарів...

Писанка, так, і наші розкидані по всій Україні, а дехто і по росії... А родич-вчений - це круто! Мої, в основному, хлібороби.

Ответ на комментарий vita_linka # бабця з дідом були простюхи. Правда, бабця діда не любила, її змусили вийти за діда, бо він був заможніший, у нього вдома були жорна, на яких мололи зерно, і тому в них завжди був хліб...Хоча вони жили бідно, бо ж після війни, тай часи були неспокійні, то совіти, то УПА, та й дітей купа. Бабця в колгоспі працювала. А в дітей була жага до знань. Так за Славком( найстрашим) всі і тягнулися, всі змогли вийти в люди.)

Писанка, ми під таким паганим постом розмовляємо про своє, рідне Роби пост про сімейні історії, прийду, свою розповім. Може ще хто підтягнеться. А то мені скоро знову на сільхозроботи видвигаться))) з моєї сторони ніякого спілуквання не буде, на жаль!

Ответ на комментарий vita_linka # Оце хочу про село, де я народилася, розказати. Ще тільки бабцині рушники сфотографую)

Писанка, давай! А в мене історія про бабусині наволочки, вишиті...

І в мене є вишиті бабусею рушники. Справжні! Довгі такі. Про дітей. Я так хотіла власну родину, де б мене любили. Просто так любили, ні за що. Тому я дитинку хотіла народити ще років з п*ятнадцяти. І через те, що в батьківському дому мені дуже важко жилося (як у мачухи), то я дуже швидко заміж вийшла. Ну й не щасливо, як я вже казала. Дуже важко було. Бо було й таке, нічим було дитину годувати. Але нічого. Господь милосердний та благий. Врятував нас від смерті. А потім і чоловік добрий знайшовся. Таким чином я свою родину сама побудувала. З Божою поміччю. Треба мабуть і мені про власну родину щось розказати. Зробити такий пост з фотками

Ответ на комментарий Писанка # От молодець! Наша людина))))) Так тримати!

Ответ на комментарий Писанка # Може й гризуть))) Як цибуля не вродить