Пише знайома:
Щойно. З "Сільпо" виходить дама років 40-ка. Пристойно вдягнена, на "каблах", з морозивом в руках... точніше, вже у роті. В руках залишилась лише упаковка, яку ця "пристойна" не задумуючись, викидає собі ж під ноги.
"Перепрошую, пані, Ви не могли б прибрати за собою? А я натомість вдам, що нічого не бачила," - стримано питаю я.
Вона мені невдоволено з маАсковським(!!!) акцентом відповідає: "ДєвуушкаА, я вот січяс нічівО нє панєла із таАво, што ви наґаваріілі. Ви можетє на нармаАльном ïзкє павтаріць?"
Ах, ти ж лярвисько дурнувата!!! Миттю згадую фрази зрозумілою ïй мовою...
"Канєшна, павтарю! Сначяла пазваню в Правий сєктор, а патом павтарю! Єслі успєю. Жива убрала за собой всьо ґавно, бидлотіна ти савковая, а потом сама убралась отсюда! Так панятна?!"
"Пристойноï", як Ви здогадались, разом зі сміттям не стало уже на свовах "Правий сєктар"...
Проте збоку за цим коротким дійством спостерігав немолодий чувак, грузин. Каже: "Вах, агонь, вапшє! Как ти йійо! МаладєС, Слава Украінє. А ти што рєально знаком Правий сєктор? Свізаць сможеш с нім?"
Завіса.