цілуй у вікно мої губи...так швидко в моєму житті,так швидк...ти квітка.
я ненавиджу час...береш стрілку і водиш туди-сюди...події повторюються...години повторюються...а чому почуття вже інші?зовсім.
є лише одна людина,яка завжди називала мене егоїстом...я її люблю...за правду...
я почала збирати свою колекцію знову...але тепер я не шукаю і обмінюю спогади,а просто дістаю їх з підземелля.
моя пам"ять почала переслідувати одне обличчя...як же вона так швидко його шукає?сьогодні...вчора...вдома...на вулиці.скрізь...
я хотіла написати щось хороше...щось з поганого минулого,яке мало стати гарним майбутнім.
потягни за ниточку,щоб затулити сонце моєю рукою.
висуши з мене мрії,щоб з неба пішов дощ.
викради мою квітку,щоб я завжди тебе знаходила.
я просто не зможу забути.
я сумую.
я люблю.