вона мене засмоктує...я натискаю на кнопку,загоряється зелене світло в моїй голові...тепер я живу,тепер я можу тикати на ту круглу кнопку скільки завгодно...граю сама з собою...граю з тінями...граю зі світлом...граю з життям і з часом...наче на секунду вони мої піддані.
я можу ввімкнути спалах...я вмію літати...я хочу кричати.
не можу уявити свого життя без цього...без цього насоса,який постійно наповнює мене бульбашками життя.невже я і справді залежна?невже фотографія-то такий сильний наркотик?