ще один день у власних думках..
ще одна недописана історія...
ще одне рішення, яке так складно було приймати...
ще один подих...
ще один погляд...
такі дивне відчуття - надто мало часу знайомі, та надто довірливі стосунки... навіть трошки моторошно, що ж буде потім - байдуже!! бо я дихаю... тепер дихаю...
ми так давно не бачились - але таке відчуття, що при зустрічі ....
аррр.... не хочу ділити його не з ким...
він мій, і крапка...
*дивлюсь в монітор із посмішкою, читаючи його повідомлення...*
2 дні... лише 2 дні - тільки б не з"їхати з глузду...