добре....
дуже добре...
якось спокійно...
прийшла весна... нарешті... чорт, здається закохана...ррр...
хіба, можливо закохатись у людину, з якою провела лише кілька годин?! лише кілька гдин безсонної ночі...але чорт, рррр.... це щось надзвичайне...
Він. Завжди мріяла про ТАКОГО хлопця, про такі очі у хлопця, таке волосся... Він красень, навіть краще - він дуже-дуже классний....
Ніч обіймів під теплою ковдрою, й його пасма волосся, що лоскотят ніс... хочеться сміятись. переплетені ноги, але я відчуваю його холодні пальці...мррр... так приємно, чудово... Притискаюсь до його грудей, й по тілу розливаються хвилі ніжності...мрррр... чорт, як вын мены подобається...ловлю себе на думці, що хочу щоб ця ніч, ця ковдра і його тепле дихання, що лоскоче вушко ніколи не закінчувалось...мрррр....
поклавши голову до нього на коліна лежу, дивлячись у стелю думаю про те, що ніколи ще 8ме березня не було таким чудовим... відкривати очі в обіймах такого красеня, людини... від спілкування з якою мурахи по шкірі...мррр.. а Він мурчав)) сьогодні, вночі, трошки..ледве чутно, але мурчав.... оу... це було так, приємно....)))
станція метро, холодні мармурові стіни... нам в іншу частину міста, час прощатись.... ми прощаємось, дивимось один-одному в очі...і тут я розумію, що хочу вічно повторювати ці миті... Він нахиляеться, торкається вустами й таке відчуття, наче весь світ зупинився.. чорт... я б згвалтувала його.... прямо тут, але тисячі аспектів не дають цього зробити...."побачимось" - лунає вслід, але хочеться назавжди залишити ці хвилини в пам"яті...
маршрутне таксі.... натовп народу, квіти, посмішки, свято.. мені байдуже, бо знаю... здається, моє свято вже теж настало....
мрррр... це було найкраще восьме березня у моєму житті...)))