щоденник, який ніколи ніхто не прочитає...
думки, які я ніколи не озвучу...
життя....
рррр...
маразм весняного безсоння...
дурниці написані чорнилами совісті на білих простирадлах надій...
автограф, залишений сльозами.... від щастя... від життя....
шизофренія....
гарячий подих безумства, й холодний відчай спекотного літа....
сили....
ррррррр....
здається, втрачаю совість...
здається, втрачаю всі рамкии моралі...
здається, втрачаю власну гідність...а хіба вона була*???
рррр.....
дурепа!