Настроение сейчас - хочу померти... чи просто загубитись у світі тіней...

просто моторошно!!! холодна, вітряна пустеля всередині. холод обійма за плечі, а за вікном краплі весняного дощу стукотять у вікно... я не боюсь за себе, у мене свій шлях, який я пройду, адже маю дуже велику частку егоїзму...я за інших боюсь! просто не вірю у те, що доля милосердна, що час такий добрий і спаведливий дядько, що ніжно обійме за плече і проведе теренами нехожених чащ у глибокий і темний ліс! не вірю... просто віри вже нема! а чи була вона колись?!


та яка власне різниця! життя пусте, сенс втрачений, а шлях ... шлях десь загублений!!! очі осліпляе сяйво, начищених до блиску, якравих і блискучих слів... але пустих ззовні!! як же хочется крикнути, аби ви всі замовкли!!! аби ніхто у цій тиші, моїй тиші не говорив ні слова... мені просто страшно!!! страшно від світу, від майбутнььго, я боюсь знову втрачати.... я просто не зможу жити далі!!! світ зруйнує мої принципи, так, як раніше зруйнував життя... вже навіть на страшно, із кожним подихом я втрачаю все... та все буде гаразд, адже моє життя для мене нічого не варте! я живу для інших! і ладна руку собі відгризти, аби у вас все склалось...

а у серці emptiness and oblivion...