хахаха.. мені боляче!!! вперше в житті боляче, да так, що зводить суглоби... вириває нутрощі біль, і консервує їх у дешевих бляшанках з написом "навіки"...
боляче... викручує серце звичайною відкруткою, розрізає на частини "по живому" й викидає частини тіла у смітник...
боляче... вже навіть сліз нема... бо вони заважають дихать...
боляче, бо тремтить все тіло від відчаю, суму... і... і... мені так невистачає турботи... а такі хвилини самотність відчувається надто яскраво....
боляче... через Тебе... але надто обізнаний біль, щоб враз припинити його....
боляче... бо я неповноцінна... боляче, від розуміння того, що я НЕ ТАКА... боляче...
воно рве, душить і нудить...
ніч за ніччю кривавими потьоками па подушці...
день за днем, сціпивши зуби посміхатись тупому егоїму оточуючих блонд...
намагатись розірвати доріжки вен зрізаними нігтями, чіпляючись за минуле...
закривати очі і чіплятись зубами у вуста ледве знайомого хлопця, намагаючись скуштувати смак його крові...
задихатись... ні то від застуди, ні то від істерики і лізти на стелю від самотності...
шукати твої очі у того, хто на мить зупинив на тобі погляд в метро, а через мить розривати своє сумління на атоми відчаю, розуміюч, що Тебе більше не буде..

чорт, як боляче....
аде я хочу жити... із цим пекучим болем і відчуттям повної безпорадності... не хочу жалості і співчуття... мабуть, такою вродилась.... що не можу стати на коліна і благати, благати, благати...
чорт, як сумно, порожньо і боляче...
як хочеться рвати волосся..
як хочется таврувати твоїм ім"ям своє життя раз за разом, допоки не здохнуть у брудній канаві, з ароматом людських випорожнень..
як хочеться розпастись на атоми й зникнути... щоб тільки не пам"ятати... не пам"ятати хвилини сорому і болі....
чорт....

знову захлинатись у власній крові *судини вже не витримують*... головна біль *мозок розривається на частини*, здерті пальці... не важливо...
рррррррррр...я хочу позбавитись тебе... я хочу позбавитись себе, бо приношу тобі дискомфорт у житті....
вибач
вибач
вибач
я і так себе ненавиджу... тепер - ще дужче...
я себе ненавиджу, бо НЕ ТАКА для тебе... а хіба цього мало?!
я себе ненавиджу, бо рву себе на частини... заради примарної мрії... якої вже ніколи не буде...
скаженна?
скаженна...
СКАЖЕННА?!
якби хтось був на моєму місці... якби хтось відчув, зврозумів...

боляче...
нудотно і боляче...
знов цигарки і самотність...
знов список, вічний список малознайомих хлопців...чорт, я про вас нічого не знаю... і не хочу знать... так простіше... "без забов"язань..."
однак кожний доторк, тихе дихання і кожний поцілунок...я буду закривати очі, я промовлятиму ТВОЄ їм"я...