• Авторизация


все, що залишилось... 05-03-2009 14:09 к комментариям - к полной версии - понравилось!


Настроение сейчас - знову сльози...

Залишились одні тільки сльози
Гіркі, солоні, болючі...
Не видно навіть тієї розмитої дороги,
Яку оточило гілля колюче...

Я не бачу, де мені ступати,
Так, щоб не втонути, і не спотикнутися...
Я боюся навіть зітхати,
Бо повітрям можна задихнутися...

Сполосована білим та чорним
Ця дорога колись та закінчиться.
Вся в тумані, диму... Тут нічого.
Це ніде. Це ніяк не засвідчиться.

Людське око не бачить правдивості.
Воно бачить лиш те, чого хоче.
Не побачить воно вже відмінності
Між тим, що є, і тим, чого хочеться...

І думки... Вони лізуть у голову...
І не хочеться думати... НІколи...
Як згасити це водяне полум'я?
І ніхто не кивне у відповідь...

Лише тиша... Лиш сльози прозорі...
Ніщо, темрява, пустота все здолає...
Самотня дорога, куди летять зорі...
Це ніщо. Не життя і не смерть. Час зникає...

вверх^ к полной версии понравилось! в evernote


Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник все, що залишилось... | Татьяна_Неизвестная - Дневник Татьяна_Неизвестная | Лента друзей Татьяна_Неизвестная / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»