Настроение сейчас - сонное

Але чому, чому, чому?!
Не можу я отак співати?
Чому я маю кожен день
Себе ганяти, заставляти?
Я не машина, я не робот!
І не росте у мене хобот!
Чому ж із мене всі сміються,
Коли гуртом чогось нап’ються?!
Не розумію! Я втикаю!
Я телефон не вимикаю!
Не зрозуміло що чекаю!
Я всіх – ЛЮБЛЮ, його – КОХАЮ!
А що робити я не знаю!
Мабуть я просто вже звикаю!
Його цілую обіймаю,
Любов до нього відчуваю...
А все заради чого, га?
Щоб не взяла мене нудьга?
Ні! Це не правда! Не чекайте!
Брехню в газетах не читайте!
Ми робим все заради себе!
І не відбрехуйтесь! Не треба!
Я знаю, ця ідея вічна!
Це егоїзм із поконвічний!
Кохаєм, щоб і нас кохали!
І брешем, щоб і нам брехали!
А все навіщо? Що нам з цього?
Ми іншим людям ні до чого!
Стараймось жити у достатку,
Щоб мати і машину й хатку...
Не треба жити для речей!
Живіть для себе, для дітей!
І щастя буде в домі вічно!
Нехай всі дивляться критично!
Нехай всі кажуть, що захочуть!
Нехай ті голуби вуркочуть!
Ти й сам не знаєш свою правду!
Навіщо мати з ними справу?
Залиш у спокої їх душі!
Для них брехня – дрібниці сущі!
Не врятуватися від них!
Цей яд не вб’є кошачих бліх!
Ти знаєш сам це пречудово!
Тож почувайся вже здорово!
Мені немає до них діла!
Я все сказала, що хотіла!