неначе знов зів'янеш,і стане пусто мов у банці з-під дешевого спиртоного
неначе легче стане,а душа всередині згниє мов листя з-попід долу...
і знов колише серця тони, мов ванільна, колискова
а очі стане важко закривати,мов пластилінове,мовчить вже серце від утоми
як тяжко,тяжко видихається вже дим і змішується з вітром
вже моя тінь змивається з малюнками,що яскравіше,
а очі,очі..то не ті вже полум'яні квіти
і марно в рота їжу пхати,нема чуття,не стане вже тепліше...
[467x161]