[400x305] Настроение сейчас - Засинааааю)

Краплі води океанської дуже солоні
Мої сльози теж мають таку ознаку
Кожної ночі не бачу безодні
твоїх очей, простягни мені руку
Бо бачиш - я падаю
в прірву, яка не має межі
Ще фізично жива, але духовно вмираю,
Заточіть мене, люди добрі, до непідступної вежі...
Щоб не бачити фото його,
Не чути десь в розумі
голос, який записало у пам’ять мою, мов на плівку.
А у снах я щаслива,
Думаєш ти мені снишся?
Ні. думка ця помилкова,
Лиш у снах забуваю про тебе,
Не чіпайте ж мене, не благайте "Проснися!"
Я помру...Від пігулок, чи леза,
Чи може від розриву серця?
Я помру, але все це пізніше, а зараз…
Я ще сильна, я поки що тримаюсь, тримаюсь…