Настроение сейчас - Ностальгія...

Яка ж дивна річ це життя…
В ній є люди, які по суті непотрібні тобі…Є забуті… Різні…
І ось одна така людина є в твоєму контакт-листі… Спілкуєтесь рідко, час від часу…
Та й не бачила ти її ніколи… І ніби гарно завжди спілкувались, і спогади від нього лишились найкращі…Але розійшлись шляхи… І продивляючись контакт-лист, натикаєшся на його номер, але просто листаєш далі, навіть не думаючи: а чи потрібен він тобі? Адже не спілкуєтесь давно, а коли й спілкуєтесь, то максимум перекидаєтесь фразами - Привіт і як справи…І життя йде далі…Але ось наступає такий момент, коли наткнувшись на його номер, розумієш, що його можна вже видалити… І не тому, що ви вже зовсім не спілкуєтесь, а просто тому що цієї людини вже немає (це ти випадково почула від знайомих з його міста…Жахливий випадок…Він не вмів плавати, але якогось поліз у воду… А там невідома підводна яма…)…І що ти почуваєш? Якась порожнеча всередині… І не віриш, що це сталось…Може жартують друзі? Хоча таким не жартують… Згадуєш, як одного разу він пожартував «Холодне якесь літо, мабуть застуджусь і не доживу до осені» І не дожив! =( Ніби зовсім недавно натикалась на його фото…І в мережі він з’являвся, а тут дізнаєшся про цей випадок… Якась випадковість може забрати життя людини…І не хочеш видаляти контакт, бо тішеш себе тим, що таким чином він живий хоча б у твоїх спогадах…Але які вбіса спогади? І тиснеш на кнопочку видалити…Й людина назавжди зникає з твого життя…Лише спогади інколи випливають самі по собі…І, можливо, поїхавши на море, ти розкажеш цю історію своєму знайомому, який не вміє плавати, щоб застерегти його…І таким чином знов пригадаєш про ту людину…
Яка ж дивна річ – життя…

11.01.2008