Небо таке ж порожнє як і я,
Небо, усі мої думки у небі,
Сірі хмари, але дощ не піде.
Тебе! Я вже майже забув тебе,
І мені тепер не треба слів,
Жовте листя під ногами
Все скаже за мене!

Я завжди пам’ятав, що так і було,
Я завжди знав, що так і буде, -
Речі ніколи не змінять себе!