Сімейне життя. Вади чоловіків і жінок

Молоде подружжя

• Воженився, хвала богу
• Гей, Волошин сіно косить
• З банюра я воду беру, на камені стою
• Оженилшя наш Іван
• Ой Василю, Василю
• Ой жоно моя, жононько
• Ой їхала Катерина
• Ой пий, да не лий
• Ой піду я у лісочок
• Ой ти, милий, не журись, не сварись
• Поїхав би в ліс по дрова
• Серце моє любеє
• Та біда не женившись
• Уженився младий пан

Недоладне подружжя

• А в єднім селі недалеко Дубна
• А мій милий захворав
• За річкою Гарасим
• Ой мій милий заболів (кисіль)
• Ой у єднім селі недалеко Дубна
• Ой щось милий заболів (кисіль)
• Чи я не хазяйка, чи не господиня
• Як поїхав мій миленький та у поле орати

Життя парубком і жонатим, дівчиною і замужем

• А в п’ятницю штани прала
• Біда тому чоловіку
• Заклі я била маленька
• Казав мені батько, щоб я оженився
• Любел я ангела
• На городі квітки в’ються
• Не хвалюся, не ганюся
• Оженився у Петрівку
• Оженивсь я в Петрівку
• Ой жеби я біду знала
• Ой знати, знати, хто кого любить
• Ой знати, знати, хто любить польку
• Ой на горі мачок, мачок, на долині просо
• Ой послухай, моя жінко, не лайся зо мною
• Поки єм ся не вженив
• Покля я ся не оженил
• Та як я був парубочок
• Як я була малюся
• Ожениц би-м ся барс би-м рад

Чоловіки — невдахи, безпорадні, скупі й непривітні

• А куди їдеш, моє серденяточко, степане
• А Ярема із Хомою
• В середу родився в північ при луні
• Да куди їдеш, Явтуше
• Де ти їдеш, мій милесейкий
• Зацвіла калиночка та й дерен
• Купи мені, мій миленький, мила-білила
• Нехай же нас бог рятує (пісня про Купер’яна)
• Ой в коло, в коло, в коло
• Ой куда ж ти їдеш, та мій миленький
• Ой що ж ми будемо (пісня про Купер’яна)
• От такий-то я, Ярема
• Поїдь мені, мій миленький, на новеє місто
• Хома та Ярема
• Я в полі родився вночі при луні
• Як у мене чоловік роботяжечка був

Безгосподарні, незугарні, неохайні жінки

• А мій милий у колгоспі робить
• А ти мій чоловік, а я твоя жінка
• Да стоїть козак над водою
• Дала мене моя мати замуж
• Дала мені мама корову
• Дала мені мамка корову
• Дала мені мати корову
• Дала мі мамця корову
• Ей, вийшла я на гірку, повідам казаня
• Ей, зелені кафлі, біла пец
• Каже Назар — «Кулино, печи пироги!»
• Казав мені милий наварити квасу
• Кукаріку, куд-ку-дак
• Кумочку, кумочку, ей, красну жену мате
• Купила мі мама корову
• Людські жінки, як ластівки
• Мащу хату, щітки знати
• Мене мати віддавала
• Моя жінка невеличка
• Ой боже мій милостивий
• Ой маю я таку жінку — шиє, вишиває
• Пожену я сиві воли до води
• Сивий кінь, а чорна бричка
• Суре, суре, вари пироги
• Там на горі росте дуб, вже його рубають
• Тетяно, Тетяно, вари галушки
• То за борщ, то за каву
• У сусіда у Івана
• У сусіда хата біла
• Хтіла борщику зварити
• Чи це я не гарна, чи не господиня
• Чи я в мужа не жона, чи не майстериця
• Чий кінь, моя бричка
• Що чужії мужики все добрі
• Я в матері одна била
• Я зігнувся, як дуга, від журби, від горя

Жінка — ледача пряха

• А в сусіди весіленько
• А вже чужі жонки
• А чужії жінки конопельки сіють
• Ворав милий сорок день
• Із кужелем, із діркою
• Кину мичку на поличку
• Коли б же я добра жона
• Нащо мені чорний віл
• Ой кину я куделицю
• Чоловіче мій, може б я й робила
• Чоловіче, чоловіче, ти дай мені раду
• Чоловіче, чоловіче, яку маю грижу
• Я дві зими на основу пряла