треугольник

Первые три четверостишия просто великолепны! Бредовый , очень осязаемый образ, яркая эмоциональная жалобная реакция, аж кровь стынет... в уголки кошачьей смерти вышла не-душа не находит себе сердца просит молока так приносит в тряпках тёмных малолетний сын хруст холодного котёнка мама воскреси брррр.... ооох! respect Напоминает КЫСЬ Татьяны Толстой(эмоциональной составляющей и неимоверно затягивающей, живой бредовостью), и "Кладбище домашних животных" Кинга (тематикой) четвертое четверостишие в целом, на волне, хотя слабее... в пятом есть прекрасная фраза "не дойдёт до самой кухни угловатый ад" biggrin опять бомбово! а черный кубик-это герой, противостоящий длинному треугольнику? то на последних трёх четверостишиях все стало совсем бредово и не завораживающе...как будто автора сначала поперло ...а потом на уходах порвало в клочья и заколбасило... Не знаю, действительно ли все было вызвано каким-нибудь шаманским зельем, или это внутренняя биохимия и болезненно яркая фантазия- я говорю ТОЛЬКО о восприятии текста, силе воздействия, удерживании читателя в мире произведения и т.п Если бы выдержано было все на уровне первых катренов - вообще была бы бомбища. А так просто хорошо :)

"і спогади тонші за голку бо все забувається дивиться вслід генералу покорчена вишня не відпускає " кінець дуже вдалий! такий, що не відпускає... respect але до нього дочитала ледь... задовго (я не проти довгих віршів, сама, буває, й поеми пишу )) не в тому річ, що "багато букафф", як зараз пишуть) - просто якщо образ, думку, почуття можна передати меншою кількістю слів, то більша вже сприймається "водою"... хоча сам по собі сюжет, деякі фрази-образи - дуже сильні! "так стане ріка на диби не пролитись лиш плюнути ... і військо - ріка в берегах півпрозорого навтопу" "бо ніч загусає як кров припікає дерево що коло нове починає прадавнім нервом" але є й типові- шабля місяця, втікла голова... А взагалі - цей текст потрібно читати в напівмаренні, в міфологічному стані свідомості, бо це страшна гіпнотична казка...мульт би зробити, ото було б так! Оживити образи, десь змовчати, лише показати, десь читати під брязкіт зброі, хлюпіт води... і тихий вітер, рипучу гілочку, ніжну сопілку... Ви займаєтесь відеопоезією?