Формалін

Не прийдеш — порвали пси у гонитві
Арматурою забили скінхеди
І тільки ламана зрадницька крига

Її руки тремтячі не дозріли до битви
Перемога — й не ціль й не потреба
Вона — я! Ось у чому інтрига

Вона пливе собі формаліном
І недовершеність ліній
І поступові рухи
Моє її ім”я і обличчя
Її синій светер личить
Ніхто не помітить підміни

Не прийдеш - рука у зміїному кодлі
Голова в осячих покусах болі
На спині міріади мурашок

Буду я, я міцніша на дотик й на зуб
І цілком гідна бути тут
Я набагато краще

Вона пливе собі формаліном
І поступові рухи
Калумутним білим туманом
Моє її ім”я і обличчя
Непомітіні хоч і незвичні
Ось ключі — все йде за планом

Красиво грати напевно не вийшло
Я не знає хто є ці люди
Посміхаюсь їм бездоганно
Я — підробка, насправді я зовсім інша
Я не знаю що тепер буде
Буду мов дурна чи то п”яна