Это цитата сообщения
хоюшка Оригинальное сообщениеПереродження...
Переродження
Тремтяче повітря добивало тяжке знесилене серце. Теплими хвилями туркуазового моря зливалися кров і сіль, потрапляючи у саму середину обуреної водяної безодні. Десь на піску ще тримаються пацифічні сліди незрілих птахів повітря. Незримі демони шовком вплітаються в останні думки—вже не розрізнити.
«Коли ти побачиш хвилі в огні,--тоді попіл твого серця розгорнеться, збираючись у слова, які ти так кортів побачити» .
Прийде не осінь і не зима, не весна й не літо, прийде час розуміння втраченого і безвихідності майбутнього. І тепер тільки так жити, і іншого немає.
Зів`ялі, мов квіти, промені, не маючи сил, впадуть кудись на обрій, полинуть в нікуди й не повернуться до тебе. Бо не схотів ти їх…А се була надія.
Забувай прозорі омани зі смаком стиглого винограду й запахом перших холодів, не побачити їх ніколи—не приходитимуть до тебе дивні сни.
Ти будеш падати й вставати, все більше розуміючи, що се тебе манить…
Нове потужне серце заживе в твоїх просторих грудях.
І азарт, той новий азарт неіснуючих кольорів, перефарбує срібні люстерка твоїх легень…
Істото….ти перетворюєшся на істоту, щоб новими очима споглядати як сідає сонце, як з`являється вночі місяць…як горить полум`я і вітер зносить попіл…
P.S. Гадаєш, се зміняться твої розуміння?....