В одній з улюблених книг про козацькі часи є такі вірші:

[показать]
І тонула галера із днищем порубаним.
І сміялися хлопці сльозами солодкими...
бо пірвали кайдани і в воду покидали.
І тонула галера із днищем порубаним.
і сміялися хлопці… А сонце на заході
все тонуло, тонуло у морі червоному…
тільки чайка тривожна, кричала і плакала.
Та сміялися хлопці сльозами солодкими…
Та ще сивіли десь небеса над Вкраїною

[показать]
Сьогодні смертно місяць пах,
туман криваво чах…
щасливий той, хто в битві впав
од первого меча.

Щасливий той кого забув
невправний божий гнів,
кого на горе та біду
він жити не лишив.

Щаслив хто в зелень пирію
коневі впав до ніг
і вражу радість в цім бою
побачити не встиг…

[показать]
І зорі ячали і плакав поріг…
кричали печалі на триста доріг…
і капля по каплі – мов зойки руді…
й поламані шаблі блищали в воді….

І в тиші недобрій ховалася тінь,
і місяць за обрій невпинно летів…
і в дивному полі на волі в ночі
дзвеніли тополі у небо б’ючи…