Запали свічку пам’яті. Вистав на підвіконні, най її потойбічне мерехкотіння сповістить душі померлих, полегшивши їх небуття.
Запали свічку в спогад про рід, про Батьківщину, про втрачене гілля роду, про зів’ялий цвіт нації.
Най кожен, хто здатен відчувати, схилить голову в хвилині мовчання.
Я - пам’ятаю...

Не слухайте люди, що кричать з трибуни,
не гадайте браття: чия в жилах кров,
краще пам’ятати, як предків вбивали
без гарячих залпів, що б не було знов.
Щоб завжди в господі було хліба вдосталь,
не топтала гідність ворога стопа,
пам’ятайте любі, що життя прекрасне,
коли слово «ГОЛОД» не знайоме нам.