Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато, вип'єте - холодного вина.
Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: "життя прекрасне". Так, життя - прекрасне, а вона...

А вона, а вона сидітиме сумна,
Буде пити - не п'яніти від дешевого вина.
Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь
Та хіба зуміє голос подолати цю печаль.

Так у світі повелося, я люблю її волосся, я люблю її тонкі вуста.
Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося по русифікованих містах.

Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити - не п'яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота,
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста.

Так у світі повелося, я люблю її волосся, я люблю її тонкі вуста.
Та невдовзі пройде осінь, ми усі розбіжимося по русифікованих містах.

Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити - не п'яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота,
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста...