[270x336]
Скажи, що любов наче тінь на піску,
Скажи, що лиш слАбкий роняє сльозу.
Та мрія, то всьо, що залишиться жити,
Щасливий лиш той, хто навчився любити.

Невже ти не чуєш ту музику в небі,
Що л'ється крізь вікна, в зачинені двері,
Що мріє залишитись в серці назавжди,
Бо всюди брехня, а їй хочеться правди.

Вона наче дим, наче сон, наче хмарка
Літає по світу мов жовта канарка
Дарує життя та приносить весну,
І бракне повітря, і вже не до сну.

Вірші лиш слова, що зникають даремно
Вони лише тіні того, що безмежно
Любов начє сон, начє вир, начє мара.
Вона мОє життя і вона моя кара...