[700x525]
ДЛЯ ЧОГО…(лютий ’06)

Для чого мові сотні слів,
Якщо людині завжди мало,
Для чого світ зі ста світів,
Й з них кожен тягнеться до слави,

Для чого генію перо
Він вже ж і так без того геній,
Для чого світло і тепло
Якщо вони в нас полонені…

П-ів: Чому на світі настільки багато питань,
А відповідей чомусь так бракує,
Чому ніби маєш достатньо знань,
А серце їх чомусь не чує,
Чому коли тане сніжинка в руці
Тебе тягне на щось романтичне і ніжне
Й коли вже з’являється світло в душі
Воно в зародку гасне… усім непотрібне…

Чому буденний примітив
Останню іскру задуває
Й на перехресті всіх вітрів
Чому душа вогнем палає,

Чому мальовані теплом
На дзеркалах горлають тіні
Й для чого склом, цілющим склом
Слова карбують чудодійні

П-ів:


(c)Яцик Марьяна